Справа №759/7570/15-ц Головуючий у 1 інстанції:П'ятничук І.В.
Провадження №22-ц/824/13377/19 Доповідач:Савченко С.І.
10 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Савченка С.І., розглянувши заяву-клопотання ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 про вжиття запобіжних заходів, які унеможливлюють відчуження (продаж) банком привласненої квартири у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 85159,66 доларів США.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності, 09 серпня 2019 року подав апеляційну скаргу на вказане рішення, до якої додав заяву-клопотання про вжиття запобіжних заходів, які унеможливлюють відчуження (продаж) банком привласненої квартири. Заява мотивована тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 , і може провести її відчуження. У зв'язку із наведеним просить в ухвалі про вжиття запобіжних заходів (по аналогії із ч.ч. 1 та 2 ст.150 ЦПК України) визначити три види таких засобів, зокрема накладення арешту на квартиру, заборону банку вчиняти які б то не було дії, спрямовані на її відчуження та встановити банку обов'язок повернути квартиру в користування її власнику.
Згідно приписів ч.1 ст.152 ЦПК України вказана заява про вжиття запобіжних заходів розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч.2 ст.149 ЦПК).
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції і пов'язаний із захистом прав позивача, на користь якого може бути ухвалене рішення, а не іншого учасника, як помилково вважає заявник.
Відповідно забезпечення позову має вживатися виключно за заявою позивача, на якого процесуальний закон покладає обов'язок надати докази і переконати суд у необхідності вжиття відповідних заходів, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом його позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З матеріалів справи вбачається, що позов у справі про стягнення боргу за кредитим договором заявлено ПАТ «Укрсоцбанк», а отже забезпечення позову може стосуватися лише виконання рішення ухваленого на його користь.
Окрім того, квартира АДРЕСА_1 взагалі не є предметом спору в даній справі і не пов'язана із вирішенням позовних вимог.
З викладених вище підстав заява-клопотання про вжиття запобіжних заходів, які унеможливлюють відчуження (продаж) банком привласненої квартири задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 149-153, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Відмовити у задоволенні заяви-клопотання ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 про вжиття запобіжних заходів, які унеможливлюють відчуження (продаж) банком привласненої квартири.
Ухваласуду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Київського апеляційного суду С.І. Савченко