Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/9593/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф.,
суддів: Махлай Л.Д., Мельника Я.С.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!»
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.,
від 13 травня 2019 року
у справі №752/321/19 Голосіївського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!»,
третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,
про захист прав споживачів,
В січні 2019 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до відповідачів ТОВ «ТТВК», ТОВ «Джоін Ап!» про захист прав споживачів, в якому просили стягнути солідарно із відповідачів на користь ОСОБА_1 грошові кошти сплачені за тур в сумі 29 986,00 грн, стягнути солідарно із відповідачів на користь позивачів 30 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди, стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 вартість реабілітаційних заходів, які виникли внаслідок відпочинку в сумі 1600,00 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.08.2018 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 (далі - турагент), що діє на підставі довіреності та що діє від імені і за дорученням ТОВ «ТТВК» (торгова марка TUI Ukraine), було укладено договір на туристичне обслуговування, за умовами якого ТОВ «ТТВК» зобов'язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням ОСОБА_1 , надати комплекс туристичних послуг, надати інформаційно-консультативні послуги, а позивач зобов'язалась за умовами цього договору прийняти та оплатити їх. Відповідно до додатку № 1 до договору, сторонами було обумовлено, що подорож здійснюється позивачами до Туреччини курорт Аланья в готель Dizalya Palm Garden5 *(зірок) з 14.09.2018 по 21.09.2018, тип розміщення: standartroom, тип харчування: AI (all inclusive). Оплата за тур становила 1047 доларів США, що дорівнювало 29 986,00 грн. Позивачі надали всі необхідні документи для оформлення зазначеного туру та сплатили його вартість. Після сплати, турагент видав позивачам ваучер UAJOIN-1272244, відповідно до якого туроператором замовленого туру виступило не ТОВ «ТТВК», а з невідомих причин - ТОВ «Джоін Ап!», а тому турагентом позивачам було надано два договори від двох різних туроператорів (виконавців послуг) на туристичне обслуговування щодо одного і того самого туру (послуги) з тими самими умовами. 14.09.2018 позивачі прилетіли до аеропорту Анталії (Туреччина) приблизно о 23-00 год., де їх зустрів представник ТОВ «Джоін Ап!» (гід). Провівши їх до автобусу, гід повідомив, що їх буде розміщено в готелі - Ganita Holiday Village, який за встановленою класифікацією дорівнює 3-4 зіркам. Позивачі не погодились із такою зміною готелю, оскільки, останніми, було замовлено відпочинок в п'ятизірковому готелі, однак, гід на їх зауваження не реагував. Звернувшись до посольства України в Туреччині, їм було повідомлено про необхідність звертатись до гіда із вимогою про поселення саме в заброньованому готелі. Однак, на будь-які вимоги позивачів гід не реагував, та, зважаючи на нічний час, позивачі вимушені були заселитись в запропонований гідом готель. Звернувшись з письмовою вимогою до гіда, останній, відмовився її отримувати без погодження із центральним офісом та до закінчення туру таке погодження не надходило. Позивачі вважають, що дії відповідачів щодо самовільної підміни готелів є протиправними, останні, приховували повну інформацію та не попередили їх завчасно про зміну готелю. В зв'язку з перебуванням в чужій країні, відсутністю грошових коштів, позивачам довелось залишитись в запропонованому готелі. Позивачі вказують, що відповідачами порушено права позивачів та обмежено свободу вибору готелю, який було нав'язано примусово в умовах коли вони не мали змоги відмовитись та зробити інший вибір, а також порушено права на отримання достовірної та повної інформації про тур до вильоту з України. З огляду на неналежне виконання умов договору, та надання послуг, які не були погоджені сторонами, позивачі просили стягнути із відповідачів суму сплачену ними за тур в розмірі 29 986,00 грн. Крім того, після повернення до України, позивач ОСОБА_2 03.10.2018 звернувся за медичною допомогою, отримавши внаслідок відпочинку, захворювання хребта, вартість якого склала суму в розмірі 1 600,00 грн, а також позивачі звернулись із досудовою вимогою до ТОВ «ТТВК», однак, зазначений лист з невідомих причин вручений адресату не був. Крім того, позивачі зазначають, що внаслідок неналежного виконання умов договору, та наслідків відпочинку, їм завдано сильних душевних та фізичних страждань, а тому відповідачі мають відшкодувати їм завдану моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн, а також судові витрати.
Представник відповідача ТОВ «Джоін Ап!», вважачи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що між ТОВ «Джоін Ап!» та ТОВ «ТТВК» укладено Агентський договір на реалізацію турпродукту, за умовами якого Турагент має право укладати субагентськи договори. Саме на підставі такого договору і надавалися туристичні послуги позивачам. Вказав, що до скаду туристичної подорожі входило:авіапереліт за напрямками Київ-Анталія (Туреччина) - 14.09.2018, Анталія (Туреччина) - Київ 21.09.2018; розміщення в готелі Dizalya Palm Garden Hotel 5*; наземний трансфер; страхування у разі відміни подорожі за кордон, або заміни строків перебування за кордоном; медичне страхування. Визнав, що під час перебування позивачів у Туреччині не було можливості надати частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору про туристичне обслуговування сторони досягли згоди. Разом з тим, відповідно до умов Агентського договору та ст. 20 Закону України «Про туризм», туроператор вжив альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста. Позивачам було запропоновано альтернативний варіант туристичного обслуговування, що стосується готелю. На запропонований варіант заміни готелю туристи погодилися, всіма туристичними послугами скористалися в повному обсязі. Турпоператор повідомив ТОВ «ТТВК» про можливість повернути різницю між оплаченими послугами в частині заміни готелю, і тими, які були спожиті позивачами в розмірі 2 730,00 грн. Однак до туроператора не надходило ні від турагента, ні від туристів відповідного пакету документів для повернення коштів. Посилаючись на те, що туроператором не було порушено умов договору і останній діяв в межах Закону України «Про туризм», просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа ФОП Головко А.В. направила на адресу суду письмові пояснення, в яких просила суд в задоволенні позову до ТОВ «ТТВК» відмовити, задовольнивши позов в частині вимог до ТОВ «Джоін Ап!». Посилалась на технічну помилку працівника в частині зазначення в договорі виконавцем послуг ТОВ «ТТВК», що діє під торговою маркоюTUI Ukraine.Одночасно вказала, що відпочинок в готелях за системою HV1 істотно відрізняється від цілісних готельних комплексів з п'ятизірковою класифікацією.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з TOB «ТТВК» та ТОВ «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором на туристичне обслуговування від 28.08.2018 у сумі 29 986, 00 грн. Крім того солідарно стягнуто з TOB «ТТВК» та ТОВ «Джоін Ап!» на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 5 000,00 грн.
Не погоджуючисть таким рішенням суду відповідачі TOB «ТТВК» та ТОВ «Джоін Ап!» звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.
Як на підставу скасування судового рішення TOB «ТТВК» посилалося на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Судом не враховано, що ФОП ОСОБА_3 не формує тури, а лише реалізує тури інших туристичних операторів. У неї, як у агента, укладено договори з різними туроператорами на ринку України, у тому числі з ТОВ «ТТВК» та ТОВ «Джоін Ап!». У разі, якщо агентом реалізується туристичний продукт ТОВ «ТТВК», то використовується договір з туристом затвердженої форми. Проте, не зважаючи на факт підписання договору з туристом від імені туроператора ТОВ «ТТВК», ФОП ОСОБА_3 реалізувала тур іншого оператора - ТОВ «Джоін Ап!». Про це свідчать номер бронювання та всі документи, що були видані туристу. У туроператора ТОВ «ТТВК» зовсім інша нумерація в системі бронювання. І сама система бронювання виглядає іншим чином (роздруківка додається). Ваучер, авіаквитки, страховка, - всі ці документи виписані туроператором ТОВ «Джоін Ап!». Один і той же тур не може формуватися одразу двома туроператорами. Не можуть два туроператори разом реалізувати туристу один і той самий тур. Судом не враховано пояснень ФОП ОСОБА_3 , що договір з ТОВ «ТТВК» було укладено помилково, що туроператором за даним туром виступає ТОВ «Джоін Ап!». Суд першої інстанції не з'ясував дану обставину і вирішив, що у даному випадку тур було сформовано двома туроператорами, а тому безпідставно вирішено позов про солідарне стягнення коштів. ФОП ОСОБА_3 , як турагент, надавала пояснення суду, що договір з ТОВ «ТТВК» було укладено помилково, що туроператором за даним туром виступає ТОВ «Джоін Ап!». ТОВ «ТТВК», як туроператор, надавав пояснення суду, де зазначав, що не є туроператором за даним туром, а тому жодним чином не може впливати на ситуацію. Більше того, судом першої інстанції неповно було з'ясовано обставини справи: чи складений на місці акт з представниками готелю про незадовільність надання послуг, чи перевірено сертифікат готелю, де зазначено клас готелю та кількість зірок, тощо.
Апеляційна скарга ТОВ «Джоін Ап!» обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не прийнято до уваги надані Товариством, усні та письмові пояснення стосовно даного спору. Як на підтвердженням того, що судом було фактично проігноровано заявлені доводи відповідача 2, які були ним висловлені під чассудового засідання є те, що в рішенні суду вказано, що представник відповідача ТОВ «Джоін Ап!» в судове засідання не з'явився. Також в рішенні суду не зазначено позицію, яку висловлював представник відповідача 2.Разом з цим, представник ТОВ «Джоін Ап!» Моргунова A.B . була присутня на судовому засіданні 13.05.2019, яке проходило в Голосіївському районному суді міста Києва. Підтвердженням чого є копія протоколу судового засідання з матеріалів справи №752/321/19 та довіреність представника, які долучено до апеляційної скарги. Також як на підставу скасування судового рішення ТОВ «Джоін Ап!» посилалося на незастосування судом правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 №521/18881/16-ц.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ТТВК» та ухвалою від 24 червня 2019 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Джоін Ап!» та ухвалою від 18 липня 2019 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «ТТВК» підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга ТОВ «Джоін Ап!» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги про солідарне стягнення грошових коштів, сплачених за тур з обох відповідачів суд виходив з того, що позивачами доведено неналежне виконання умов договорів (договору на туристичне обслуговування, за яким туроператором є ТОВ «ТТВК» та ваучеру, за яким туроператором є ТОВ «Джоін Ап!») на туристичне обслуговування щодо одного і того самого туру в частині їх заселення не в обумовлений готель, а в готель нижчого рівня, а стороною відповідача не доведено обґрунтованість такої зміни готелю, та поважність причин завчасного неповідомлення позивачів про зміну умов договору.
Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права, а саме внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторнами виникли правовідносини з приводу надання туристичних послуг.
Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено в Законі України «Про туризм» (далі - Закон).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про туризм», туристичний продукт це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є в тому числі туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність (ч.2 ст. 5 Закону України «Про туризм»); туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
За ч. 2 ст. 17 Закону України «Про туризм», суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.
Права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови діяльності між туроператором і турагентом визначаються відповідно до агентського договору, а також Законом України «Про туризм», зокрема статтею 20.
Судом встановлено, що 28.08.2018 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 (далі - турагент), що діяла на підставі довіреності та що діє від імені і за дорученням ТОВ «ТТВК» (торгова марка TUI Ukraine), було укладено договір на туристичне обслуговування, за умовами якого ТОВ «ТТВК» зобов'язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням ОСОБА_1 , надати комплекс туристичних послуг, надати інформаційно-консультативні послуги, а позивач зобов'язалась за умовами цього договору прийняти та оплатити їх.
Відповідно до Додатку №1 до договору (Лист бронювання), сторонами було обумовлено, що подорож здійснюється позивачами до Туреччини, курорт Аланья в готель Dizalya Palm Garden 5 *(зірок) з 14.09.2018 по 21.09.2018, тип розміщення: standart room, тип харчування: AI. Передплата за тур становила 29 986,00 грн.
Позивачі надали всі необхідні документи для оформлення зазначеного туру та ОСОБА_1 сплатила його вартість.
Після сплати коштів, позивачам було надано ваучер UAJOIN-1272244, відповідно до якого туроператором замовленого туру виступило ТОВ «Джоін Ап!».
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про туризм» ваучер це форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційно скарги ТОВ «ТТВК» щодо помилкового висновку суду про існування договірних відносин з двома операторами, оскільки ОСОБА_1 слачено кошти за один туристичний продукт.
При цьому судом не враховано доводи ТОВ «Джоін Ап!», викладені у відзиві на позовну заяву, а саме, що у договірних відносинах, що склалися між сторонами, ТОВ «ТТВК» діяло не як туроператор, а як турагент на підставіукладеного між TOB «Джоін Aп!» та TOB «ТТВК» Агентського договору на реалізацію турпродукту №4846/16 від 15.06.2017.
Згідно Договору п.п. 1.3. за попереднім письмовим погодженням з Туроператором Турагент може укладати субагентські договори, пов'язані із реалізацією туристичного продукту Туроператора, при цьому Турагент несе відповідальність за субагента перед Туроператором в повному обсязі. Відповідно до домовленостей установлених Агентським договором, TOB «ТТВК» може заключати субагентські договори з туристичними агентствами.
Також судом не взято до уваги, що форма укладеного договору між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 (далі - турагент), що діяла на підставі довіреності та що діє від імені і за дорученням ТОВ «ТТВК» (торгова марка TUIUkraine) не відповідає формі Додатку 1 до Агентського договору (а.с. 91-101).
За наведених обставин колегія суддів погоджується з доводами ТОВ «ТТВК», що договір на туристичне обслуговування було укладено між позивачами і TOB «Джоін Aп!», шляхом видачі туристам ваучеру, як то передбачено ст. 23 Закону України «Про туризм».
Судом встановлено, що після прибуття до Туреччини, позивачів було заселено не в обумовлений в договорі готель Dizalya Palm Garden 5 *, а в готель - Ganita Holiday Village.
З метою захисту прав позивачів, адвокатом останніх було здійснено звернення до посольства України в Туреччині з метою надання роз'ясень та вирішення ситуації щодо поселення позивачів в готель, який не відповідає умовам договору та у відповідності до отриманої відповіді, заявнику було запропоновано звернутись до центрального офісу туристичної компанії в Україні з метою обговорення питань, пов'язаних із відшкодуванням заподіяних незручностей.
02 листопада 2018 року позивачі звернулись із вимогою до відповідача ТОВ «ТТВК» про повернення коштів, сплачених за тур та відшкодування завданих матеріальної та моральної шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів кошти за заміну отеля в розмірі вартості туристичного продукту судом не враховано положень ст. 1 Закону, за приписами якої туристичний продукт - це попередньо розроблеий комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інщі туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням.
Заперечуючи проти задоволення позвних вимог в цій частині TOB «Джоін Aп!»у відзиві на позовну заяву зазначав, що до скаду туристичної послуги входило: авіапереліт за напрямками Київ-Анталія (Туреччина) - 14.09.2018, Анталія (Туреччина) - Київ 21.09.2018; розміщення в готелі Dizalya Palm Garden Hotel 5*; наземний трансфер; страхування у разі відміни подорожі за кордон, або заміни строків перебування за кордоном; медичне страхування.
Позовна заява містить лише доводи щодо ненадання туроператором визначеного умовами договору готеля для тимчасового проживання, тобто стосувалися лише послуги розміщення.
Оскільки позовна заява обґрунтована незадоволенням позивачами щодо послуги розміщення, стягнення з оператора коштів за інші надані послуги є необґрунтованим.
Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім встановлених законом випадків.
Судом не враховано положень ст. 20 Закону України «Про туризм», за приписами якої, якщо під час виконання Договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукт, щодо якого відповідно до Договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування, вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані.
За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 33 Закону України «Про туризм», суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, (зокрема, порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг) що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог TOB «Джоін Aп!» посилалося на те, що у зв'язку з неможливістю надання послуги розміщення у готелі, щодо якого відповідно до Договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор вжив альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста.
Позивачами визнано факт, що вони отримали послугу розміщення. Доводи позивачів про те, що вони були вимушені погодитися на заміну готелю не мають правового значення, оскільки право на компенсацію за порушення умов договору з надання туристичних послуг законодавець пов'язує лише з ненаданням такої послуги взагалі або у разі завдання збитків.
Матеріали справи не містять доказів надання позивачам збитків.
З матеріалів справи вбачається, що різниця між вартістю послуги з розміщення, яка була передбачена умовами договору та альтернативною послугою, яка була отримана позивачами, становить 2730 грн. Інших допустимих та достовірних доказів матеріали справи не містять.
За наведених обставин на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з TOB «Джоін Aп!» 2730 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги TOB «Джоін Aп!»щодо незаконного стягнення на користь позивачів моральної шкоди.
По-перше, судом без жодного обґрунтування стягнуто моральну шкоду з обох відповідачів на користь двох позивачів в розмірі 5000 грн.
По-друге, судом не враховано правової позиції висловленої Верховним Судом в постанові від 07 листопада 2018 року у справі №521/18881/16-ц.
У вище зазначеній постанові Верховний Суд, перевіряючи рішення в частині правильного застосування норм матеріального права про стягнення моральної шкоди завданої виходив з наступного.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.
Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або у випадках, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Права позивачів на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із заміною готелю для розміщення не передбачено умовами договору.
Суд вірно встановив, що у даній справі виникли правовідносини щодо неналежного виконання договору про надання туристичних послуг та при цьому суд не встановив таких порушень прав споживачів туристичних послуг, які б були небезпечні для позивача або становили загрозу для життя та здоров'я.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю ОСОБА_2 , не оскаржувалося.
З огляду на наведене, суд не мав законних підстав для відшкодування моральної шкоди, тому судове рішення в цій частині в силу ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зі змісту предмету позову вбачається, що судовий збір повинен розраховуватися, відповідно до вимог, заявлених кожним з позивачів.
Враховуючи, що позивачами заявлено по дві майнові вимоги, а також зважаючи на те, що у майнових спорах судовий збір визначається сукупністю всіх майнових вимог, то сплаті підлягав судовий збір по 704,80 грн з кожного із позивачів.
Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою ОСОБА_1 звернулася з вимогою про захист прав споживачів, а тому у відповідності до вимог закону звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою щодо стягнення коштів за надання туристичних послуг.
За подання апеляційної скарги ТОВ «ТТВК» сплачено судовий збір в сумі 1 152,60 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №05/05 від 05.06.2019. Відповідачем ТОВ «Джоін Ап!» сплачено судовий збір в сумі 1153,50, що підтверджується платіжним дорученням №37750 від 06.06.2019 (т. 1, а.с. 176, 189).
За приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Беручи до уваги те, що позивачка звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог про надання туристичних послуг, та беручи до уваги, що розмір судового збору не може бути меншим ніж визначено законом, а колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2730 грн з ТОВ «Джоін Ап!» та відмову в задоволенні позовних вимог до ТОВ «ТТВК», судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 704,80 грн (мінімальний розмір) підлягає стягненню з ТОВ «Джоін Ап!» в дохід держави.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги ТОВ «ТТВК» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152,60 грн підлягає компенсації останньому за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100 грн); справи незначної складності є малозначними справами.
Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ.
За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК» - задовольнити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року в частині стягнення грошових коштів та судового збору - змінити, в частині стягнення моральної шкоди - скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, код ЄДРПОУ: 38729427) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн 00 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!», третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін Ап!» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203, код ЄДРПОУ: 38729427) в дохід держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ТТВК» за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн 60 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2019 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді Л.Д. Махлай
Я.С. Мельник