Справа № 2-1695/11 Головуючий у суді першої інстанції: Зінченко О.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10445/19 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
28 серпня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року у цивільній справі за поданням заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. про примусове входження(проникнення) до майна боржника, заінтересована особа: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес банк».
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У червні 2019 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся до суду із поданням про надання дозволу на примусове входження до майна боржника, а саме до «Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 53603530 з примусового виконання виконавчого листа Обухівського районного суду Київської області № 2-80-12 від 14.12.2012 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" заборгованість за кредитним договором. В ході виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем проведено ряд виконавчих дій щодо встановлення майнового стану боржника та виявлено Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, не вчиняє дій щодо погашення заборгованості, доступу до приміщення кафе не надає, заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. просив постановити мотивоване рішення про примусове входження до майна боржника, а саме до «Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про примусове входження (проникнення) задоволено. Надано дозвіл заступнику начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та іншим особам, що залучені до проведення виконавчих дій (свідкам, працівникам поліції), примусово увійти до майна боржника, а саме до «Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зареєстроване за боржником на праві власності.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, заінтересована особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення, яким в задоволенні поданням заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. про примусове входження(проникнення) до майна боржника відмовити, мотивуючи тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що згідно даних автоматизованій системі виконавчого провадження вбачається, що 29 травня 2019 року, державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області, Черненко Аллою Анатоліївною, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-80-12 виданого 14.12.2012 року Обухівським районним судом Київської області в рамках ВП № 35728715 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Також, державним виконавцем було вирішено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Вважає, що з 29 травня 2019 року будь-які виконавчі дії щодо примусового виконання згідно виконавчого листа № 2-80-12, виданого Обухівським райсудом Київської області від 14 грудня 2012 рок, не можуть проводитись, оскільки будь-яка службова/посадова особа Обухівського міськрайонного Відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції у Київській області не наділена такими повноваженнями та відповідною правосуб'єктінстю згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Суд першої інстанції, вирішуючи подання державного виконавця про проникнення до майна боржника, не врахував тієї обставини, що після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (29.05.2019) - проведення будь-яких виконавчих дій у ВП №35728715 - заборонено, а тому постановлена ухвала від 03.06.2019 прийнята поза межами виконавчого провадження, що не передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
У поданому відзиві на апеляційну скаргу Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області просить в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга є необгрунтованою, безпідставною, а наведені в ній доводи суперечать фактичним обставинам у справі.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_1 . - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та ПАТ «Український Бізнес банк» в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. про примусове входження до майна боржника, суд першої інстанції, виходив із того, що наведені у поданні обставини свідчать про обґрунтовані підстави для надання дозволу на примусове входження до майна боржника ОСОБА_1 .
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.
Відповідно до статті 439 ЦПК України, пункту 4 частини 3 статті 18 Закону «Про виконавче провадження» під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів допускається за наявності вмотивованого рішення суду примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця - стаття 439 ЦПК України.
Із досліджених матеріалів цивільної справи та подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. про примусове входження(проникнення) до майна боржника вбачається, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2012 року, позов ПАТ «Український Бізнес банк» задоволено (а.с. 190-192, 226, 227-230 том 1).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відхилено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2012 року залишено без змін (а.с. 262-263 том 1).
З урахуванням виправленої описки у рішенні Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" заборгованість за кредитним договором, а саме 175 269 доларів США 71 центи суми поточної заборгованості по поточному тілу кредиту, 85 131 доларів США 07 центів суми простроченої заборгованості по тілу кредиту, 59 815 доларів США 12 центи суми заборгованості по простроченим відсоткам, 4 379 доларів США 20 центів по поточним нарахованим відсоткам, 4 781 грн. 82 коп. суми простроченої заборгованості по нарахованим комісіям, 4 380 грн. 97 коп., а всього 32 4595 доларів США 10 центів та 9 162 грн. 79 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1 820 грн. 00 коп. (а.с. 246 том 1).
На підставі поданої представником ПАТ "Український Бізнес Банк" заяви від 07 грудня 2012 року Обухівським районним судом Київської області 14 грудня 2012 року видано виконавчі листи ( а.с. 274 том 1).
Позивачем (стягувачем за виконавчим документом ПАТ "Український Бізнес Банк") виконавчі листи пред'явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції 18 грудня 2012 року.
18 грудня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35728715 про примусове виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, за яким боржником є ОСОБА_1 (а.с. 46 том 2).
Вчинені у ході примусового виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року державним виконавцем дії щодо відкриття виконавчого провадження, опису і арешту майна, поновлення виконавчого провадження були предметом перевірки судом першої та апеляційної інстанцій за поданими скаргами боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця (а.с. 42-43, 52-55 том 2).
Ухвалами Обухівського районного суду Київської області від 17 вересня 2013 року в задоволенні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця відмовлено (а.с. 99-100, 112-113 том 2).
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звертався в суд із заявою про відстрочку виконання судового рішення (а.с. 150-151 том 2). Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 травня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 254-256 том 2).
Судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 січня 2016 року, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2012 року з ПАТ "Український Бізнес Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Д» відмовлено (а.с. 74-78, 121, 122-129 том 4).
На підставі записів у виконавчому листі № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року та постанови державного виконавця Обухівського міськрайонного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що 30 грудня 2016 року державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу ПАТ "Український Бізнес Банк" на підставі п. 4 п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з нездійсненням стягувачем авансування витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 173-174, 176 том 4).
Повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених Законом «Про виконавче провадження» - частина 5 статті 37 Закону.
Повторно стягувачем ПАТ "Український Бізнес Банк" пред'явлено виконавчий документ № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року на примусове виконання 14 березня 2017 року (а.с. 170 том 4).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20 березня 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 53603530 з примусового виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, за яким боржником виступає ОСОБА_1 (а.с. 179-180 том 4).
Рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 53603530 неодноразово оскаржувалось боржником ОСОБА_1 у судовому порядку (а.с. 140-144, 187-192, 164 том 4).
Вирішуючи подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. про примусове входження до нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , судом першої інстанції встановлено, що боржник обізнаний про відкриття виконавчого провадження ВП № 53603530 з виконання судового рішення, дій щодо погашення заборгованості перед стягувачем ПАТ "Український Бізнес Банк" не вчиняє, на виклики державного виконавця не з'являється, доступ державному виконавцю до приміщення для проведення опису та арешту майна не надає.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини у справі підтверджуються матеріалами подання, з яких вбачається, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 53603530 з примусового виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, за яким боржником виступає ОСОБА_1 , з направленням її копії сторонам виконавчого провадження (а.с. 76, 77-78, 79-80 виділені матеріали).
Правомірність відкриття виконавчого провадження з винесенням постанови від 20 березня 2017 року була предметом перевірки судом першої інстанції за поданою скаргою боржника ОСОБА_1 . За результатом розгляду скарги ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2017 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення (дії) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовлено. При розгляді цієї скарги судом першої інстанції встановлено, що при винесені постанови про відкриття провадження від 20 березня 2017 року ВП № 53603530 державним виконавцем не порушено прав, свобод чи законних інтересів боржника ОСОБА_1 (а.с. 218-219, 255-258 том 4).
В матеріалах виконавчого провадження ВП № 53603530 відсутні докази як погашення заборгованості перед стягувачем за виконавчим документом № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, так і виконанням боржником ОСОБА_1 неодноразових вимог державного виконавця щодо подання документів для проведення виконавчих дій за рішенням майнового характеру, щодо явки у визначений день і час до державного виконавця.
У ході примусового виконання державним виконавцем встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить на праві приватної власності «Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23 - 26 інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав).
Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що за період з 05 грудня 2017 року по 30 травня 2018 року (дата оформлення подання до суду) державним виконавцем винесено чотири вимоги до боржника щодо надання доступу до приміщення «Кафе-шашлична», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для проведення опису та арешту майна боржника.
Першою вимогою № 9931 від 05 грудня 2017 року визначений день проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника на 26 грудня 2017 року (а.с. 66-67 виділені матеріали). Вказану вимогу державного виконавця боржник ОСОБА_1 отримав, у відповідь надіслав заяву, в якій просив відкласти проведення виконавчих дій на іншу дату, у зв'язку з перебуванням на лікуванні в санаторії (а.с. 65 виділені матеріали). Акт державного виконавця від 26 грудня 2017 року свідчить про те, що при здійсненні виходу за вищевказаною адресою доступу до приміщення не надано (а.с.55 виділені матеріали).
Другою вимогою № 23від 03 січня 2018 року державним виконавцем встановлено час для проведення опису та арешту нерухомого майна, що належить боржнику на 25 січня 2018 року (а.с. 60-61 виділені матеріали). У відповідь на вимогу № 23від 03 січня 2018 року боржник ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про те, що знаходиться на лікуванні, не зможе бути присутнім при проведенні виконавчих дій 25 січня 2018 року, та надати доступ до приміщення (а.с. 59).
22 квітня 2019 року вимогою № 3219 державним виконавцем визначено дату проведення опису та арешту майна боржника на 03 травня 2019 року, про що повідомлено боржника ОСОБА_1 (а.с. 36-37 виділені матеріали). Зареєстрована у відділі примусового виконання рішень заява боржника ОСОБА_1 свідчить про те, що в цей час він буде у відрядженні та не зможе надати доступ до приміщення кафе (а.с. 32 виділені матеріали).
Під час проведення виконавчих дій 03 травня 2019 року описати майно боржника не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_1 на вимогу виконавця не з'явився та доступу не надав. Потрапити в середину Кулиби (яка є складовою «Кафе-Шашлична») не виявилось можливим, оскільки вхідних дверей ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт (а.с. 27 виділені матеріали).
10 травня 2019 року державним виконавцем направлено вимогу № 2752 про проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника на 29 травня 2019 року (а.с. 16-17 виділені матеріали). Складений акт державним виконавцем від 29 травня 2019 року свідчить про те, що під час проведення виконавчих дій описати майно боржника не виявилось можливим, оскільки боржник ОСОБА_1 доступу до приміщення кафе не надав, погрожував фізичною розправою, та повідомляв, що не має ніяких зобов'язань, борг погасив (а.с. 10 виділені матеріали).
Про те, що ним погашено борг новому кредитору ТОВ «Велес Д» ще в квітні 2015 року боржник ОСОБА_1 зазначав і у поданій заяві до відділу державної виконавчої служби від 27 травня 2019 року (а.с. 12 виділені матеріали). Однак, доказів на підтвердження обставин виконання судового рішення Обухівського районного суду Київської області, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" заборгованість за кредитним договором, боржником ОСОБА_1 не надано.
До того ж, долучене до матеріалів подання судове рішення Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року вказує на те, що у судовому порядку був предметом розгляду спір між ОСОБА_1 (боржник за виконавчим документом) та публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» (стягував за виконавчим документом), треті особи: відділ примусового виконання рішень управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Велес - Д» про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором та припинення іпотеки (а.с. 45-49 виділені матеріали) - справа № 372/3368/17.
Встановлені обставини у цій справі № 372/3368/17 свідчать про те, що за результатом розгляду справи № 910/33042/15 Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 15 лютого 2017 року, відповідно до якого визнано недійсними: договір факторингу №14, укладений 08 грудня 2014 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Велес-Д»; договір про відступлення права вимоги за договором поруки від 16 лютого 2009 року, укладений 08 грудня 2014 року між ПАТ «Український Бізнес Банк» та ТОВ «Велес-Д»; договір про відступлення права вимоги за договором застави транспортного засобу (посвідченим 16.02.2009 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. та зареєстрованим в реєстрі за № 232), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1863; договір про відступлення права вимоги від 08 грудня 2014 року за договором застави транспортного засобу (посвідченим 28.04.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 903), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1864; договір про відступлення права вимоги від 08 грудня 2014 року за договором застави транспортного засобу (посвідченим 28.04.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за № 904), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за №1865; договір про відступлення права вимоги від 08 грудня 2014 року за договором іпотеки (посвідченим 16.02.2009 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. та зареєстрованим в реєстрі за № 233), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстрований в реєстрі за № 186.
Також у травні 2015 року ОСОБА_1 звертався у суд з позовом про визнання недійсним договору факторингу № 14 від 08 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ «Велес-Д» та ПАТ «Український Бізнес Банк», у задоволенні якого рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року, відмовлено, що ставить під сумнів виконання позивачем ОСОБА_1 (боржником за виконавчим провадженням) зобов'язання у квітні 2015 року.
Не підтверджується належними та допустимими доказами факт реалізації заставного майна ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «Велес-Д» (кредитор за договором факторингу), а також погашення боргу будівельними матеріалами, як зазначено у листі № 24 від 03 квітня 2015 року.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції, виходив із того, що належними та допустимими доказами не підтверджується погашення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Велес-Д» заборгованості за кредитним договором №80/Ф від 16 лютого 2009 року, а наявність такої заборгованості підтверджується довідкою ПАТ «Український Бізнес Банк» (кредитором), яка міститься у матеріалах справи, а тому не можна вважати припиненим указаний кредитний договір.
Обставини, що встановлені судовим рішенням Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року (справа № 372/3368/17), у якій брали участь ті самі особи, що і у справі, яка переглядається, в силу частини 4 статті 82 ЦПК України є преюдиційними обставинами та не потребують доказуванню при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.
Отже, подані на розгляд матеріали подання свідчать про те, що факт погашення ОСОБА_1 заборгованості, що встановлена рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2012 року, на виконання якого відкрито виконавче провадження ВП № 53603530, не знайшов підтвердження, боржник ОСОБА_1 достовірно знає про наявність відкритого виконавчого провадження, дій щодо погашення заборгованості перед стягувачем ПАТ «Український Бізнес Банк» не вчиняє, на виклики державного виконавця не з'являється, неодноразово повідомлявся про намір виконавця вчинити виконавчі дії з опису та арешту майна, але чинить цьому перешкоди, доступу до приміщення «Кафе-шашлична», що належить йому на праві приватної власності, у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, не надає.
Пунктом 13 частини 3 статті 18 Закону «Про виконавче провадження» передбачено право виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Таким чином, установивши при розгляді подання, що боржник ОСОБА_1 , усвідомлюючи свій обов'язок щодо виконання рішення суду (виконавчого напису), в порушення вимог частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, свідомо чинить перешкоди державному виконавцю у вчиненні дій з опису майна та арешту приміщення «Кафе-шашлична», що належить йому на праві власності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вимог подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. та надання дозволу на примусове входження до майна боржника для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена поза межами виконавчого провадження, оскільки 29 травня 2019 року державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області, Черненко Аллою Анатоліївною, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-80-12 виданого 14.12.2012 Обухівським районним судом Київської області в рамках ВП № 35728715 була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що 18 грудня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, за яким боржником є ОСОБА_1 , з присвоєнням номеру провадження 35728715 (а.с. 46 том 2). У ході проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню 35728715 державним виконавцем 30 грудня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ "Український Бізнес Банк" на підставі п. 4 п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 173-174, 176 том 4).
В силу Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Правом на повторне пред'явлення виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року скористався стягувач ПАТ "Український Бізнес Банк", звернувшись 14 березні 2017 року з відповідною заявою та виконавчим документом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 170 том 4).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20 березня 2017 року відкрито виконавче провадження, з присвоєнням номеру провадження 53603530 (а.с. 179-180 том 4).
В подальшому, в рамках виконавчого провадження 35728715 постановою начальника відділу Обухівського міськрайонного ВДВС від 21 вересня 2017 року скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, відновлено провадження № 35728715 та запропоновано стягувачу ПАТ "Український Бізнес Банк" подати виконавчий документ до виконання.
Із долученої до матеріалів апеляційної скарги постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 травня 2019 року вбачається, що стягувач протягом місяця з дня відновлення виконавчого провадження № 35728715 не пред'явив виконавчий документ до виконання, що у відповідності до вимог пункту 13 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження № 35728715.
Наведені обставини вказують на те, що на час відновлення виконавчого провадження ВП № 35728715 виконавчий лист № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року, за яким боржником є ОСОБА_1 , повторно пред'явлено стягувачем ПАТ "Український Бізнес Банк" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та який перебуває на примусовому виконанні в рамках відкритого виконавчого провадження ВП № 53603530.
Отже, закінчення виконавчого провадження ВП № 35728715 з примусового виконання виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року не впливає на хід проведення виконавчих дій з примусового виконання даного виконавчого документу в рамках іншого відкритого виконавчого провадження ВП № 53603530, за повторно поданою заявою стягувача.
При вирішенні питання про примусове входження до нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , предметом дослідження судом першої інстанції були саме дії боржника та прийняті державним виконавцем процесуальні документи при виконанні виконавчого листа № 2-80-12 від 14 грудня 2012 року в рамках відкритого виконавчого провадження ВП № 53603530, а не за виконавчим провадженням ВП № 35728715, що є закінченим, як безпідставно зазначає у доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Отже, обставини на які заявник посилається в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення не знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2019 року.
Головуючий
Судді: