11 вересня 2019 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Лівінського С.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Київ, у складі судді Чередніченко Н.П. від 05 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Голосіївської районної в місті Києві ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Київ від 05 червня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.
ОСОБА_1 з ухвалою суду не погодилася та 30 серпня 2019 року подала апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою за такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як видно зі справи копію вказаної ухвали ОСОБА_1 отримала 03 липня 2018 року (а.с. 142).
Однак, апеляційну скаргу на вказане судове рішення вона подала лише 30 серпня 2019 року, тобто, після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення та його отримання. При цьому матеріали справи не містять доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили б своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їх справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України).
Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справу яких її залучено до участі.
За таких обставин, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України, слід прийти до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. 358 ЦПК України,
У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Київ від 05 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Голосіївської районної в місті Києві ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити.
Повернути скаржнику апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя С.В. Лівінський