11.09.2019 Справа № 756/11525/17
Справа ун. № 756/11525/17
пр.№2/756/590/19
11 вересня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценко О.М.,
при секретарі Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 60458,50 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 3315,70грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 49837,63 грн., заборгованість за пенею та комісією- 3950,00грн., штраф у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2855,17 грн. (процентна складова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.05.2012 між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач належним чином зобов'язань за укладеним кредитним договором №б/н від 31.05.2012 не виконував, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість.
Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача різницю заборгованість у розмірі 60458,50 грн., а також судові витрати у розмірі 1600,00грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти постановлення рішення не заперечує.
12.06.2018 до суду надійшов відзив на позов у якому відповідач заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Вказує, що докази заборгованості, надані позивачем неналежні та недостатні для вирішення справи. Відсутні докази погодження відповідача із тарифами обслуговування кредитних карток та Правилами надання банківських послуг, а також відсутні відомості щодо того, якою саме карткою ніби то користувався відповідач. У зв'язку з чим вважає, що письмова форма кредитного договору не додержана. Також вказує, що позивачем не надано підтвердження виконання банком своїх обов'язків по наданню кредитних коштів та отримання відповідачем будь-якої кредитної картки ПриватБанк. Суму позову відповідач вважає необґрунтованою та не погоджується з її розрахунком.
12.06.2018 до суду надійшов зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним посилаючись на те, що кредитний договір від 31.05.2012року з ПАТ КБ « Приват Банк», ОСОБА_1 ним не підписувався. ОСОБА_1 лише в підтвердження наміру укладання кредитного договору надав позивачу заяву- анкету на отримання кредиту, однак підпис в кредитному договорі не здійснював. На підставі вищевикладеного просив суд в первинному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити та визнати даний кредитний договір недійсним.
30.07.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач більш детально аргументував свої позовні вимоги та доводи щодо спростування посилань відповідача.
Згідно з частиною 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за первинним позовом підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову відмовити з наступних підстав.
Судом установлено, що 31.05.2012 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що вона разом із пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві міститься інформація про те, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, та погодилася з ними.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу платіжну картку та встановив на ній кредитний ліміт, що підтверджується випискою по рахунку, довідкою про видані картки та фото клієнта з карткою.
Правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився, про що розписався у анкеті-заяві. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Крім того, згідно з умовами та правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, за переривання платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, ставки пені, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, пені, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
ОСОБА_1 не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як встановлено судом, відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг (31.05.2012), а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді та погодилась з ними, що засвідчив своїм підписом. Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач надав зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним посилаючись на те, що кредитний договір від 31.05.2012року з ПАТ КБ « Приват Банк», ОСОБА_1 ним не підписувався. ОСОБА_1 лише в підтвердження наміру укладання кредитного договору надав позивачу заяву- анкету на отримання кредиту, однак підпис в кредитному договорі не здійснював.
Частини перша і третя статті 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам моральним засадам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (Аналогічні положення містяться в пункті пятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України на кожну сторону покладено обовязок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
ОСОБА_1 та його представник не надали суду належних, достовірних і допустимих доказів на підтвердження того, що є підставою для визнання правочину недійсним.
З огляду на встановлені факти та досліджені докази, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами того, що при укладенні оспорюваного договору відповідач порушив його права щодо обставин, які мають істотне значення.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю.
Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі в сумі 1600 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись стст. 253, 257, 261, 264, 267, 525, 526, 536, 626, 634, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, стст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму заборгованості за кредитним договором № бн від 31.05.2012 року у розмірі 60458(шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 50коп., та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600(одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
В зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.
Суддя О.М. Луценко