Справа № 758/5702/19
Категорія 48
06 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В. , розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно із ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України передбачені правила альтернативної підсудності спору, відповідно до яких спір про розірвання шлюбу може розглядатися судом за місцем реєстрації позивачки, з якою проживають неповнолітні діти.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачка вказує, що вона та відповідач зареєстровані в Подільському районі м.Києва як внутрішньо переміщені особи. В той же час, копій довідок про реєстрацію як внутрішньо переміщених осіб позивачка до позовної заяви не додала.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звертався до органу реєстрації місця проживання позивачки та відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичних осіб.
Відповідно до відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві позивачка та відповідач зареєстрованими в м.Києві не значаться.
У зв'язку з непідсудністю спору Подільському районному суду м. Києва, виникло питання про визначення суду, який компетентний розглядати справу про розірвання шлюбу.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» № 1632-VII від 12 серпня 2014 року визначає, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - місцевими загальними судами, апеляційними судами, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VIII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») підсудність цих справ визначається Головою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 17 § 3 «Перехідні положення» розділу IV Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів до визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції у порядку», встановленому Законом № 1632-VIII, зі змінами, внесеними Законом № 2147-VIII, застосовуються правила визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції за правилами, що діяли до набрання чинності Законом № 2147-VIII, тобто до 15 грудня 2017 року.
Таким чином, до видання Верховним Судом нових розпоряджень про визначення територіальної підсудності справ застосовуються положення розпоряджень голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. № 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. № 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), визначено територіальну підсудність: цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам, адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, а саме Краснодонському міськрайонному суду Луганської області, територіальна підсудність справ якого змінюється та визначається Сватівському районному суду Луганської області.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачка зареєстрована в м. Краснодон Луганської області, тому підсудність визначається за правилами відповідно до статті 28 ЦПК України.
У відповідності до п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва за правилами загальної та альтернативної підсудності, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Сватівського районного суду Луганської області.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 353, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати для розгляду за підсудністю до Сватівського районного суду Луганської області (92603, Луганська область, Сватове, пл. 50 річчя Перемоги, 34).
Передачу справи на розгляд до Сватівського районного суду Луганської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
СуддяТ. В. Войтенко