печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39675/19-к
02 вересня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , особи, яка звернулась зі скаргою - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання від 14 березня 2018 року та на постанову прокурора у кримінальному провадженні № 120170000000000487, -
29.07.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга, у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання, з вимогою зобов'язати уповноважену Генеральної прокуратури України розглянути клопотання від 14 березня 2018 року № 20180314-01-02 у встановлений законом строк і задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 14.03.2018 р. ОСОБА_3 подав клопоатння до ГПУ в рамках кримінального провадження № 120170000000000487.
Станом на час подачі скарги до суду ОСОБА_3 у жодний із способів заявника так і не було повідомлено уповноваженою особою Генеральної прокуратури України про належний розгляд клопотання від 14 березня 2018 року № 20180314-01-02 та письмової відповіді не було надано.
Особа, яка звернулась зі скаргою - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу та просив задовольнити вимоги з підстав наведених у ній.
Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, заслухавши обґрунтування представника заявника, слідчий суддя приходить до наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Зокрема, такий строк визначений ст.220 КПК України, відповідно до якої, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
Судовим розглядом встановлено, що 14 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся з клопотанням до Генеральної прокуратури України.
При дослідженні матеріалів скарги, слідчим суддею встановлено, що станом на 02.09.2019 інформація про задоволення вищезазначеного клопотання відсутні, та про результати розгляду клопотання також не було повідомлено.
Порядок кримінального провадження на території України, відповідно до ст. 1 КПК України, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення зазначеного Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України однією із засад кримінального провадження є верховенство права.
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги в частині зобов'язання прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 120170000000000487 розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання ОСОБА_3 від 14 березня 2018 року № 20180314-01-02, у відповідності до вимог ст. 220 КПК України.
Разом з тим, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 8, 9, 22, 24, 36, 40, 56, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Пропущений ОСОБА_3 процесуальний строк на подачу скарги поновити, а його скаргу частково задовольнити.
Зобов'язати прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 120170000000000487 розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання ОСОБА_3 від 14 березня 2018 року № 20180314-01-02.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 10 год. 20 хв. 06 вересня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1