Справа №:755/12761/18
Провадження №: 2-п/755/84/19
"09" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Міроненко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року у справі №755/12761/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та утримання дитини, -
27.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року у справі №755/12761/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та утримання дитини, у якій просить суд скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Також в окремій заяві відповідач просить поновити йому строк звернення до суду з відповідною заявою, оскільки ним не отримувались судові виклики та повідомлення про розгляд справи. У заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і суд постановляючи відповідне рішення не врахував, що відповідач має хронічні захворювання, є інвалідом 2-ї групи, а також на його утриманні перебувають ще двоє неповнолітніх дітей та непрацездатна мати. Крім того, відповідач посилається на те, що визначений судом розмір аліментів у сумі 4000,00 грн. є неспівмірним до його доходів, адже він отримує лише пенсію по інвалідності в розмірі 3817,35 грн. щомісячно.
Заявник та позивачка в судове засіданні не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та матеріали справи, оцінивши надані суду докази приходить до висновку про те, що заява відповідача підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви та справи №755/12761/18, ОСОБА_1 фактично направленої йому поштовим зв'язком копії рішення не отримав і копію оспорюваного рішення отримав лише при особистому зверненні 14.08.2019 року, що підтверджується записами у довідковому листі до справи.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, оскільки заява подана у термін до 20 днів після отримання ним копії заочного рішення суду.
Судом встановлено, що 28.08.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 19.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 12.11.2018 року.
12.11.2018 року судове засідання у справі не відбулось, а направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернулась до суду за закінченням встановленого строку зберігання.
23.11.2018 року судом було ухвалене заочне рішення, при цьому судова повістка про виклик відповідача в судове засідання призначене на 23.11.2018 року повернулась до суду за закінченням встановленого строку зберігання.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки ним фактично не отримувалась судова кореспонденція.
Крім того, з матеріалів заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, щодо наявності групи інвалідності, розміру його доходу та наявності інших утриманців.
Зі змісту положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку судом встановлено всю сукупність обставин наявність яких вказує на необхідність скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду.
Стосовно вимог відповідача про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд приходить висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.
Відповідно до положень ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року визначений у розмірі 1762,00 грн.
Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 176200,00 грн., а справи з ціною позову менше вказаної суми є малозначними.
За змістом ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно ст. 277 ЦПК України, 1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. 2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. 3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. 4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. 5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. 6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. 7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ціна позову є більшою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, така справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, слід зазначити, що спрощене позовне провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 176, 274, 277, 288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Поновити відповідачу ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року у справі №755/12761/18.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.11.2018 року у справі №755/12761/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та утримання дитини - скасувати.
Клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач має право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив, який має відповідати ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати ст.ст. 178, 179 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу у справі і суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, має право підготувати заперечення, які мають відповідати ст.ст. 178, 180 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити позивачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 09.09.2019 року.
Суддя -