"11" вересня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/14539/19
провадження № 2о/755/998/19
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 315 ЦПК України, останньою наведено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до яких віднесено справи за заявами про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
В ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, згідно з ст. 293, ч. 2 ст. 317 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК)
Статтею 137 Сімейного кодексу України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. (п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»)
Відповідно д ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду, - що кореспондується із положенням п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Як убачається із змісту поданої заяви та долучених до неї копій документів, заявник, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_2 відносно доньки заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказує на наявність у дитини права спадкування після смерті ОСОБА_2 , що є підставою звернення заявника з даною заявою до суду та свідчить про наявність спору про право як щодо батьківства так і щодо права на спадщину, яке підлягає до розгляду у порядку позовного провадження, ураховуючи при цьому положення пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року, якою визначено розгляд даної категорії справ у позовному провадженні.
З огляду на вищевикладене та, встановивши, що заявник звернувся до суду із заявою, яка пов'язана із вирішенням спору про право, така заява має бути розглянута за правилами позовного провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 186, 258-261, 293, 315, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту батьківства.
Роз'яснити заявнику її право звернення до суду за правилами позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган