Справа № 755/5154/19
1-кп/755/853/19
"11" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100040011386 від 13 грудня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
12.12.2018 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 , в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 наніс два удари в обличчя ОСОБА_5 , після чого останній впав, а потім ОСОБА_3 почав наносити численні удари руками і ногами по тілу та обличчю потерпілого, після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Згідно висновку експерта № 042-214-2019 від 07.02.2019 року, у ОСОБА_5 , при проведенні судово-медичної експертизи та при вивченні медичної документації на його ім'я, виявлені наступні ушкодження: А) забійна рана в проекції хвоста лівої брови; Б) синці на повіках лівого ока, лівої щічно-виличної ділянки, ділянки носа, задньої поверхні грудної клітки справа та зліва, поперекової ділянки зліва. Відповідно до п.п. 4.6 та 2.3.3 «Правил», вказані тілесні ушкодження у п. А) відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу. Відповідно до п.п. 4.6 та 2.3.5 «Правил», вказані тілесні ушкодження у п. Б) відносяться до легкого тілесного ушкодження, так як відновлення автоматичної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок травмуючої дії тупим предметом, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразилися, за давністю можуть відповідати вказаному терміну.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 12.12.2018 року о 14 годині 30 хвилин він був за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт на побутовому грунті з ОСОБА_5 , в ході якого він наніс два удари в обличчя ОСОБА_5 , після чого останній впав, а потім він ( ОСОБА_3 ) почав наносити численні удари руками і ногами по тілу та обличчю потерпілого, після чого пішов з квартири.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також враховує його вік та загострення стану здоров'я.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 796 гривень 90 коп. за проведення судово-медичної експертизи № 042-214-2019 від 07.02.2019 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.
Суддя: