"11" вересня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/11680/19
провадження № 2/755/4985/19
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», Департаменту патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», Департаменту патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди.
Ухвалою суду від 23 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», Департаменту патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди залишено без руху та надано триденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали суду.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року» Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначену ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем особисто 14 серпня 2019 року, про що свідчить власноручна розписка позивача, яку містять матеріали даної справи.
Разом з тим, позивачем надано до суду оновлену редакцію позовної заяви лише 28 серпня 2019 року (вх..№ 53690), таким чином пропустивши як триденний строк встановлений судом так і максимальний десятиденний строк, передбачений діючим процесуальним законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», Департаменту патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган