№ 755/2347/18
№1-кп/755/328/19
"09" вересня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040015555 від 18.11.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, кожного окремо,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
У судовому засіданні колегією суддів було постановлено на обговорення питання щодо доцільності продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, вони на даний час не зникли, провадження не закінчено, перебуваючи на свободі, можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, можуть ухилятися від суду, останні судом не допитані, можуть вливати на потерпілого та свідків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Захисник ОСОБА_10 заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки прокурором не надано жодних доказів щодо існування наведених ним ризиків і це є лише його припущеннями. Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності. Зокрема, обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_5 мають постійне місце проживання та місце роботи і тому, просив змінити їм даний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали думку захисника.
Заслухавши учасників кримінально провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, що стосується питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення та відсутність достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені при обранні обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу та його продовженні, колегія суддів вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим, відсутні.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та, знаючи про можливу міру покарання, можуть переховуватись від суду. Зокрема, стан їх здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення. Також, на думку колегії суддів, обвинувачені можуть впливати на потерпілого та свідків, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дає підстави для збереження обраного обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання останніх під вартою.
Тому, з урахуванням вищезазначених обставин, колегія суддів вважає, що дані ризики не зменшилися, що виправдовує обраний раніше вид запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для застосування до обвинувачених іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема, на даний час, докази, передбачені ст. 84 КПК України, у цей період, у повному обсязі не досліджені, тому з урахуванням наведених даних, суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Зокрема, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 07 листопада 2019 року включно.
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 07 листопада 2019 року включно.
Колегія суддів при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення/
Головуючий суддя:
Суддя
Суддя