Справа № 755/14291/19
"10" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
установив:
Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ помер її син - ОСОБА_2 . З метою отримання свідоцтва про смерть вона (заявник) звернулась до Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, проте у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. У зв'язку з чим просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ, Донецької області, причина смерті - гостра серцева недостатність.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Встановлено, що місто Докучаєвськ є тимчасово окупованою територією України.
Згідно свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
З наданих документів слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ, Донецької області, причина смерті - гостра серцева недостатність.
Встановлено, що лікарське свідоцтво про смерть № 61 від 05.06.2019 року видано органом, який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсним, та не створює правових наслідків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
З письмової відповіді Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві слідує, що заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті сина, оскільки пред'явлено документи, які видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Встановлення факту смерті необхідно для отримання заявником свідоцтва про смерть та для забезпечення прав та законних інтересів на території України.
Оскільки неможливо провести реєстрацію смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , законом не встановлено іншого порядку отримання свідоцтва про смерть, з метою забезпечення прав, свобод та законних інтересів заявника, суд вважає необхідним встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав в м. Докучаєвськ, Донецької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ, Донецької області, причина смерті - гостра серцева недостатність.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану, п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 315, 317, 318, 319, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м Донецьк, Донецької області, особи чоловічої статі, який проживав в м. Докучаєвськ, Донецької області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Докучаєвськ, Донецької області, у віці 52 років, причина смерті - гостра серцева недостатність.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Копію рішення суду невідкладно направити до Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві для державної реєстрації смерті померлої особи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя: