Номер провадження 2/754/5140/19
Справа №754/16588/18
Іменем України
05 вересня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання: Раєвського П.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернулася до суду з позовом в якому, просить визначити додатковий строк, достатній для прийняття спадщини. Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_1 , 1954 року народження. Батько був власником 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 . Останні роки батько тяжко хворів, позивач доглядала його дома. Оскільки позивачу стало відомо, що батько склав заповіт, то вона звернулась до нотаріуса, для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, оскільки нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, нотаріусом було запропоновано продовжити строк на прийняття спадщини в судовому порядку. У зв'язку з тим, що після смерті батька позивач перебувала у тяжкому психологічному та моральному стані та не знала про існування заповіту, вона пропустила строки для прийняття спадщини, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення з даним позовом до суду та позивач просить суд надати їй трьох місячний додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, а саме успадкувати після смерті батька 1\4 квартири АДРЕСА_1 в якій вона зареєстрована та проживає.
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 , підтримали позов в повному обсязі та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого вбачається, що останній просить суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства та слухати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 63 років.
Відповідно до копії свідоцтва про народження позивач по справі ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_1 .
За життя ОСОБА_1 склав заповіт, яким належну йому частину квартири, яка належала йому на праві свідоцтва про право власності на житло і яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1
Вказаний заповіт посвідчений державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Пашковець О.В. та зареєстрований в реєстрі за № вс-750.
Повідомленням приватного нотаріуса КМНО Лісіциної Я.Б. від 16.11.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , оскільки позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини та оскільки на момент його смерті не була зареєстрована з ним за однією адресою.
Відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Лісіциної Я.Б. від 23.08.2019 року, вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не заводилась.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1-5 статті 263 ЦПК України).
Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщин, згідно ст.1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред'явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви та наданих в судовому засіданні пояснень позивача вона пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через те, що не знала про існування заповіту та оскільки після смерті батька перебувала в тяжкому психологічному та моральному стані, тому на велике переконання суду вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 10.09.2019 року.
Суддя: Н.Г. Таран