Номер провадження 2/754/3149/19
Справа №754/13990/18
Іменем України
30 серпня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі - Дмитрієвій А.А.
у за участі: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама Позивача - ОСОБА_2 . Після смерті мами відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є Позивач, її син. Інших спадкоємців немає.
Відповідно до діючого законодавства Позивач, в установлений законом строк звернувся до державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини, де і було відкрито спадкову справу №395/18, після померлої ОСОБА_2 , номер справи в спадковому реєстрі 62188094. На вимогу нотаріуса Основенко Л.М. як Позивач, вважав він надав всі необхідні документи на квартиру.
18.05.2017 р. Позивач отримав відмову від державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Відмова була пов'язана з тим, що за життя померла мама. ОСОБА_2 , яка була членом ЖБК «Арсеналець - 31», не оформила право власності на квартиру , в зв'язку з чим відсутня Державна реєстрація на майно - на квартиру.
Вказує, що разом з тим, перебуваючи членом ЖБК «Арсеналець 31», мати пай за квартиру виплатила в повному обсязі ще в березні 1993 року в розмірі 63752 крб. 85 коп.
Від голови правління ЖБК Позивачу відомо, що в їх будинку багато членів ЖБК не оформили свідоцтв на право власності на квартири, так як і його покійна мама, не прийняла міри для того, щоб отримати свідоцтво про право власності на квартиру.
В спадковій квартирі все життя проживали вони разом з мамою. Його батьки розірвали шлюб ще до отримання мамою кооперативної, нині спадкової квартири.
На звернення до державного реєстратора прав на нерухоме майно з питання реєстрації квартири АДРЕСА_1 Позивач отримав відмову, так як відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2'45 року № 1127. для державної реєстрації права власності подаються документи, необхідні, для відповідної реєстрації, передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно.
Відповідно до довідки №131 від 21.08.2018 року ЖБК «Арсеналець - 31». кооперативна квартира належала члену ЖБК, нині померлій ОСОБА_2 .
В БТІ м. Києва квартира також зареєстрована за померлою ОСОБА_2 , але новий технічний паспорт, виготовлений 21.08.2018 р. за заявою Позивача на його ім'я, з внесенням змін до показників квартири. На даний час квартира має 55.0 кв. м. загальної площі та 29.7 кв. м. житлової площі.
Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд: визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 листопада 2018 року, відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування. Призначено підготовче засідання по названій справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року забезпечено докази в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування. Витребувано з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві.
05 липня 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 03 червня 2019 року, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора надіслала на адресу Деснянського районного суду м. Києва копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
23 січня 2019 року, в порядку ст. 178 ЦПК України представником Київська міської ради Котовою О.В. надіслано на адресу суду Відзив, відповідно до якого просили слухати справу за відсутності представника Київської міської ради та прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів згідно чинного законодавство.
Протягом підготовчого розгляду позивач вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача до підготовчого розгляду не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві та поданими до неї доказами.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. В відзиві на позовну заяву, представником Київська міської ради Ковтун О.В., просила слухати справу за відсутності представника Київської міської ради та прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів згідно чинного законодавство.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Суд, вислухавши вступне слово позивача, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням доводів відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено та вбачається з письмових матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого м. Київ Московський відділ РАГС, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за №2114.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років, про що 31 липня 2017 року складено відповідний актовий запис №12066.
Згідно Довідки Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-31» від 21 серпня 2018 року №131, покійна ОСОБА_2 , була власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 - паєнакопичення за квартиру повністю сплачено в розмірі 63752 крб. 85 коп.
Згідно Довідки Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-31» від 02 жовтня 2018 року №28, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що померла ОСОБА_2 була членом ЖБК «Арсеналець-31» та проживала в квартирі АДРЕСА_1 , за яку повністю сплатила паєнакопичення в розмірі 63752 крб. 85 коп.
Згідно копії спадкової справи №395/18 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається наступне.
23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Довідки про коло спадкоємців по спадковій справі ОСОБА_2 , Дванадцята Київська державна нотаріальна контора повідомляє, що 23 березня 2017 року в Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , була заведена спадкова справа №395/18. Спадкоємцем за законом після смерті є: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Номер в спадковому реєстрі: 62188094. Інші особи, по цій спадковій справі з заявами про прийняття спадщини не звертались.
Згідно Інформаційної довідки серії КВ-2018 №13838 від 17 квітня 2018 року, згідно з даними реєстрових книг Бюро, кв. АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.
18 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом.
18 травня 2018 року державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М., виніс постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю Державної реєстрації на майно померлої.
Надаючи правову кваліфікацію встановленим фактичним обставини справи викладеним вище, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно із ст. 1261 ЦК України, позивач є єдиними спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері, а тому до нього переходять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У встановлений законом строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак в нотаріальному порядку вирішити дане питання не має можливості.
Згідно із п. 3 ч. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно із ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» N 7 від 30.05.2008 року визначено, що «...якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідна квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди».
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкоємець вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.
Як вбачається із роз'яснень, даних в п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ №5 від 04.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Таким чином, судом встановлено, що спадкодавцем право власності на квартиру не оформлено у встановленому законом порядку, що позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у встановленому законом порядку.
Зі змісту ст.12ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків
Згідно ч. 1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з огляду на викладене, судом достовірно встановлено, що спадкодавцеві належало право власності на квартиру АДРЕСА_1 , проте вона не зареєструвала у встановленому порядку право власності на вказане майно.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність інших спадкоємців на майно, та доведеність права власності на кооперативну квартиру за померлою, суд вважає позов обґрунтованим та законним, в зв'язку з чим останній підлягає задоволенню.
Вимоги щодо стягнення судових витрат стороною позивачів не пред'являлись, а тому суд вважає за можливе їх залишити за позивачами по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12-13, 76-78, 89, 229, 259, 263-265, 355, 392 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), уродженцем м. Києва, громадянином України, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Головуючий: