28.08.2019 Справа № 756/2189/19
Унікальний номер судової справи 756/2189/19
Номер провадження 2/756/3374/19
Іменем України
28 серпня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценка О.М.,
за участі секретаря судових засідань Бондаренко Н.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. Вимоги позову мотивовані тим, що позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем ОСОБА_3 протягом 2017-2018 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_3 народила дитину - ОСОБА_5 , яку було зареєстровано на підставі ст.ст. 125, 126 СК України на чоловіка - відповідача ОСОБА_2 , шлюб з яким було розірвано 24.04.2018. Позивач завжди визнавав доньку та опікується нею як батько. Відповідач ОСОБА_3 не заперечує проти факту біологічного батьківства позивача, проте вжити заходів щодо належної реєстрації не має можливості. Відповідач ОСОБА_6 проживає окремо і ніяких стосунків відповідачі не підтримують. Відповідно до звіту тесту ДНК на батьківство від 16.01.2019 лабораторії Endeavor DNA вірогідність батьківства позивача щодо ОСОБА_7 99,999997 %. Просить визнати позивача батьком дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Києві ОСОБА_3 та внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №2962 від 02.11.2018 Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Кутки Славутського району Хмельницької області, виключивши відомості у графі «батько» про ОСОБА_2 , у графі «прізвище» зазначити « ОСОБА_2 », у графі «по батькові» - « ОСОБА_2 ».
Ухвалою суду від 01.03.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 31.05.2019 призначено справу до судового розгляду по суті.
08.08.2019 представником позивача ОСОБА_4 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кутки Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 - батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Києві ОСОБА_3 та внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №2962 від 02.11.2018 Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство: вказати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Кутки Хмельницької області; виключити відомості у графі «батько» про ОСОБА_2 , у графі «Прізвище» зазначити « ОСОБА_2 », у графі «по батькові» - « ОСОБА_2 ».
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без його участі, позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву з проханням проводити розгляд справи по суті без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву, де просить проводити розгляд справи у її відсутність, щодо задоволення позову не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, заяв, заперечень суду не надав, у зв'язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність по наявним в справі доказам.
Відповідач Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи. Крім того, у матеріалах справи міститься лист заступника начальника відділу Білоблодської Ю.Л., відповідно до якого просять розглянути справи у відповідності до вимог чинного законодавства без присутності представника їхнього відділу (а.с. 29).
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 25.08.2007 було укладено шлюб (прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_2 ) (а.с. 12), який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24.04.2018 було розірвано (а.с. 14).
ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 02.11.2018, виданим Оболонським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2962. У графі «батько» записаний ОСОБА_2 (а.с. 7).
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як про батька дитини з актового запису про народження дитини і така вимога матері відповідно до ч. 2 цієї статті може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно звіту тесту ДНК на батьківство від 16.01.2019, виготовленого в лабораторії Endeavor DNA, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність батьківства складає 99,999997% (а.с. 13).
Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та на спростування звіту тесту ДНК на батьківство від 16.01.2019 суду не надано.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Суд, з урахуванням інтересів дитини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, враховуючи встановлені судом обставини, приходить до висновку про наявність підстав для встановлення батьківства, тому також підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 76-79, 81, 141, 206, 258-260, 263-265 ЦПК України, статтями 125, 128, 129, 134, 138 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Оболонського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кутки Славутського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 - батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Києві ОСОБА_3 .
Внести зміни до актового запису № 2962 від 02.11.2018 року про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, вказати в графі батько " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець с. Кутки Славутського району Хмельницької області ", змінити при цьому по-батькові дитини з '' ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ".
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко