"11" вересня 2019 р.
м. Київ
справа № 755/14611/19
провадження № 2о/755/1014/19
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Київгаз», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту не проживання за місцем реєстрації,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Київгаз», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту не проживання за місцем реєстрації.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 315 ЦПК України, останньою наведено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до яких не віднесено справи за заявами щодо реалізації права користування житловим приміщенням.
В ч. 2 ст. 315 ЦПК України зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, згідно зі ст. 293, ч. 2 ст. 317 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Як убачається із змісту поданої заяви та долучених до неї копій документів, звертаючись до суду з даною заявою, заявник просить суд встановити факт не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем їх реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно приписів, які викладені у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.
Відповідно д ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду, - що кореспондується із положенням п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття заяви ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання за місцем реєстрації, оскільки заявник порушує справу з метою спростування права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користування квартирою та, відповідно, житлово-комунальними послугами, що, в свою чергу, свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, та є підставою для відмови у відкритті провадження за даною заявою.
Таким чином, встановлення даного факту не підлягає судовому розгляду, що дає підстави суду відмовити у відкритті провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 186, 258-261, 293, 315, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Київгаз», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про встановлення факту не проживання за місцем реєстрації.
Роз'яснити заявнику право звернення до суду за правилами позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган