Справа № 755/3860/19
"11" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12019100000000001 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Сабіробада, Республіки Азербайджана, азербайджанця, громадянина Республіки Азербайджана, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньок: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
ОСОБА_10 , 01 січня 2019 року, приблизно о 19 годині 07 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю щонайменше 75,59 км/год., яка значно перевищувала максимально допустиму на даній ділянці дороги 50 км/год., за вулицею Раїси Окіпної, зі сторони Русанівської набережної, у напрямку вулиці Євгена Сверстюка, в м. Києві, у другій смузі руху, з двох наявних попутного напрямку, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.
У цей час, вказаним нерегульованим пішохідним переходом, з права наліво, відносно руху вищевказаного автомобіля, рухались пішоходи ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , на руках якої перебував малолітній ОСОБА_12 , 2018 року народження.
У порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункту «б», 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, будучи заздалегідь проінформованим інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід», про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра», не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля, не зупинився перед ним, внаслідок чого, загрожуючи життю та здоров'ю громадян, навпроти будинку АДРЕСА_2 , виїхав на пішохідний перехід де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , на руках якої перебував малолітній ОСОБА_13 , 2018 року народження.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження та була доставлений до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де ІНФОРМАЦІЯ_5 померла.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 022-11-24-2019 від 18.02.2019 року, потерпіла ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; забійної рани в лівій тім'яно-скроневій ділянці; просочуючий крововилив скронево-тім'яної ділянки зліва (з просоченням скроневого м'язу), лінійний перелом луски лівої скроневої кістки, який переходить на основу черепу в середню черепну ямку зліва; фрагментарний перелом лівої виличної дуги; гостра субдуральна гематома об'ємом приблизно 100 см.куб над правою скронево-тім'яною ділянкою (виявлена та видалена при операції від 02.01.2019 року: «РДТЧ, видалення гострої субдуральної гематоми над правою скронево-тім'яною ділянкою»); двобічний обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив; забої кори головного мозку на опуклій поверхні правої скроневої та на базальній поверхні правої лобової частки; закритий перелом шийки лівої плечової кістки; вертикальний перелом крила лівої здухвинної кістки; вколочений перелом в лівому кульшовому суглобі (фрагментарний перелом лівої вертлюгової западини з зануренням головки стегнової кістки в порожнину малого тазу); парасимфізарні переломи верхньої та нижньої гілок лівої лобкової кістки; роздроблення головки лівої малогомілкової кістки; частковий розрив зв'язок лівого колінного суглобу, крововилив у порожнину лівого колінного суглобу; просочуючі крововиливи в м'які тканини в місцях переломів кісток; великий просочуючий крововилив у клітковину малого тазу; підкапсулярний крововилив в ділянці воріт селезінки; крововилив в корінь брижі тонкої кишки; просочуючий крововилив в жирову капсулу лівої нирки; синці та просочуючі крововиливи в м'які тканини відповідно їх розташуванню на нижніх кінцівках; садно на тлі синця на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу.
Також при судово-медичному експертному дослідженні трупа було виявлено: смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; порушенням реологічних властивостей крові; фокуси некронефрозу.
Виявлені ушкодження причинені тупими предметами, прижиттєві, утворилися незадовго до надходження в стаціонар. Характер і особливості тілесних, ушкоджень їх локалізація і взаємне розташування, наявність ознак різкого струсу тіла, вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди - наїзді транспортного засобу на пішохода (зіткнення транспортного засобу з пішоходом). При цьому в момент первинного контакту з автомобілем, що рухався потерпіла знаходилась в вертикальному, чи близькому до нього положенні та була повернена лівою бічною поверхнею тіла до транспортного засобу.
Виявлені на трупі ОСОБА_11 тілесні ушкодження об'єднані механізмом травмування, в своїй сукупності обумовили розвиток небезпечних для життя явищ - крововтрати та шоку, які привели до настання смерті, в зв'язку з чим мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_11 настала від тупої травми голови, тулуба та кінцівок з множинними переломами кісток скелета і ушкодженням внутрішніх органів, яка супроводжувалась рясною тканинною кровотечою з розвитком крововтрати та шоку.
Порушення водієм ОСОБА_14 Правил дорожнього руху України та настання наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_11 перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
При аналізі даних медичної документації ОСОБА_8 було виявлено таке тілесне ушкодження: закрита травма лівого колінного суглоба у вигляді перелому медіального горбика міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки, помірного синовіїту, гематоми середньої третини лівої гомілки.
Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки, так і відновлення функції лівого колінного суглоба буде спостерігатися у строк понад 21 добу та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма лівого колінного суглоба за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
У даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту п.п. 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху України, які є причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпунктів «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_14 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся показавши, що 01 січня 2019 року, приблизно о 19 годині 07 хвилин, він керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у другій смузі руху проїзної частини вулиці Раїси Окіпної, зі сторони Русанівської набережної, у напрямку вулиці Євгена Сверстюка, в місті Києві. Проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід не побачив потерпілу з дитиною та її маму, які у цей час перебували на пішохідному переході та здійснив на них наїзд своїм автомобілем від чого останні отримали тілесні ушкодження.
Цивільний позов визнав частково, зазначивши, що сплатив потерпілій 117 381 гривню та більше не має заощаджень.
Потерпіла ОСОБА_8 , допитана в частині цивільного позову, у судовому засіданні показала, що цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 2 500 000 гривень, оскільки зі смертю потерпілої у родині все кардинально змінилось, вона вимушена була йти на роботу та сплачувати послуги няні для дитини.
Покази ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_10 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, середньої тяжкості тілесне ушкодження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_15 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким, особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей /а.п.91-93/, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /а.п.86-87/, вперше притягається до кримінальної відповідальності, частково відшкодував завдані збитки.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, та застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на грубість порушення ОСОБА_14 правил безпеки дорожнього руху, суд також вважає за доцільне застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування 2 500 000 гривень 00 копійок моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням /а.п. 54-58/, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст.1167 ЦК України, що кореспондуються з нормами ст. 1177 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпіла та цивільний позивач вказує на пов'язані з нею втрати та з чого при цьому виходить та керується роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», із внесеними змінами.
У судовому засіданні судом було встановлено, що потерпілій/цивільному позивачу було завдано моральну (немайнову) шкоду.
За таких обставин, враховуючи думку учасників процесу в частині наявності моральної /немайнової/ шкоди у потерпілої, яка була завдана кримінальним правопорушенням, суд визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань, фізичних, душевних, психічних тощо, яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тяжкості вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та вважає за необхідне задовольнити вимоги потерпілої/цивільного позивача частково та стягнути з обвинуваченого на її користь 250 000 гривень 00 копійок.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_16 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_16 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід Ібадуллаєву ОСОБА_17 не обрано.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: автомобіль «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 - залишити у володінні власника ОСОБА_5 .
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити частково /а.п. 54-58/.
Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_8 250 000 гривень 00 копійок, у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_16 процесуальні витрати в розмірі 5 434 гривень 00 копійок за проведення експертиз №12-2/258 від 18.02.2019 року та №12-2/83-18/9 від 21.02.2019 року, на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: