Справа №:755/11378/18
Провадження №: 1-кп/755/142/19
"10" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100040004332 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 153 КК України,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 153 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року відносно ОСОБА_7 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_7 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду. Зокрема, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки наведені прокурором ризики є необґрунтованими та не підтвердженими, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 , заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки наведені прокурором ризики є необґрунтованими та не підтвердженими, просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисників.
Заслухавши учасників кримінально провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробі обвинуваченому переховуватися від суду, впливати на потерпілого.
Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, згідно зі ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв'язків; 6) репутацію обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд, виходить із того, що на теперішній час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування обвинуваченого від суду, оскільки будучи обізнаними про можливу міру покарання, яка загрожує йому у разі його засудження, може переховуватися від суду, на даний час не в повній мірі дослідженні всі докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, суд, приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_7 , строком не більше двох місяців - до 08 листопада 2019 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникам та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя