Справа № 646/5541/19
№ провадження 2-з/646/8/2019
про забезпечення позову
"11" вересня 2019 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: Шелест І.М.,
за участю секретаря: Волошко К.І.,
розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
10.09.2019 року у провадження судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М. відповідно до автоматизованого розподілу передано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 646/5541/19 № пров. 2/646/ АДРЕСА_1 /2019 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Дана справа перебуває у провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Теслікової ОСОБА_3 , яка перебуває у відпустці.
На підставі доповідної записки судді Шелест І.М., керівником апарату суду було передано справу № 646/5541/19 № пров. 2/646/1796/2019 для розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів вищезазначеної справи 12.08.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики до якої доданий оригінал розписки, розрахунок заборгованості, копія паспорту та коду позивача. У позові позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням відсотків за договором позики у сумі - 620 016, 28 грн., судовий збір у сумі 6200, 00 грн. В матеріалах справи відсутні відомості про отримання ухвали позивачем. Ухвалою судді від 14.08.2019 позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Позивач на виконання ухвали 23.08.2019 надав позовну заяву з усуненими недоліками. Крім того, позивачем разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою від 13.08.2019 - повернуто заявнику, як таку, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позикизазначено, що 20.12.2016 між сторонами було укладено договір позики, за яким відповідачу було передано у власність грошові кошти у сумі 5 000 доларів США, які відповідач зобовязався повернути до 20.12.2017. З моменту передачі грошових коштів відповідач від сплати процентів ухилявся. При цьому, відповідач посилався на тяжкі матеріальні умови, необхідності постійного поповнення оборотних коштів у його бізнесі, проте в той же час придбає новий автомобіль Шкода, а жінці купив автомобіль Сітроен. 10 серпня 2019 заявник випадково дізнався, що відповідач шукає покупців на батьківську квартиру з умовою, щоб переоформлення провести за один день: отримати у нотаріуса витяг з реєстру власників і одразу оформити договір купівлі-продажу. Відповідач вже 05.09.2019 терміново оформив право на спадщину та 10.09.2019 збирається оформлювати договір купівлі-продажу квартири. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що накладення арешту на квартиру не може нанести ніяких ні матеріальних, ні моральних збитків відповідачу, оскільки він мешкає у м. Харкові 59 років, має реєстрацію мешкання, працює викладачем у ХНПУ ім. Г.С. Сковороди більш як 20 років. Тому відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Тому заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить відповідачу ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Цивільній процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом спору є грошові кошти у сумі 620 016, 28 грн.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно однокімнатна квартира АДРЕСА_3 належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Таким чином, зважаючи на суму позову, твердження позивача про те, що відповідачем вживаються заходи щодо ухилення від виконання свого обовязку по сплаті боргу, суд вважає правильним забезпечити позов.
Суд виходить з того, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження виникнення у подальшому потенційних труднощів при виконанні такого рішення.
Тому, суд вважає співмірними вимоги позивача про забезпечення позову, оскільки вимоги позивача про стягнення боргу за договором позики - фактично зводяться до того, щоб забезпечити можливість реального виконання рішення суду у наступному, тому суд вважає за можливе накласти арешт на зазначену квартиру.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбаченого за змістом ст. 154 ЦПК України, суд на даний час не вбачає.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.
Накласти арешт на квартири АДРЕСА_2 належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 745, виданий 05.09.2019, видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарев В.М.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її дії.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 11.09.2019.
Суддя І. М. Шелест