11.09.2019
Справа № 642/3358/19
Провадження № 1-кс/642/3324/19
06 вересня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого Холодногірського СВ ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , представника заявника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019220510001144 від 07.05.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 356 КК України,-
ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова із клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 20 травня 2019 року в кримінальному проваджена №12019220510001144 від 07.05.2019р. за ознаками ст. 356 К України, а саме автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra ЗНГ» сірого кольору р.н. « НОМЕР_1 » (номер кузову НОМЕР_2 ); ключ від даного автомобілю; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 на автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra ЗНГ», сірого кольору, р.н. « НОМЕР_1 », 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 . В обґрунтування посилалася на те, що вона є власницею вказаного майна, та враховуючи її стан здоров'я вона вже кілька місяців позбавлена можливості користуватися автомобілем на якому її діти возили до лікарень.
В судовому засіданні заявниця та її представник клопотання про скасування арешту майна підтримали, просили задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що вказане майно в рамках кримінального провадження визнано речовими доказами та саме вказаний автомобіль був об'єктом кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, що стали підставою для арешту майна, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.05.2019 року накладено арешт на майно на зазначене у клопотанні заявниці, з тих підстав, що арешту на вищевказане майно стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що станом на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна у слідчого судді відсутні відомості про те, що арештоване майно не являється речовими доказами в рамках кримінального провадження, а також, що необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що існує необхідність арешту майна на даний час з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним та в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 174, 98 170 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019220510001144 від 07.05.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1