"11" вересня 2019 р.
Справа № 643/11885/19
2а/642/111/19
11 вересня 2019 р. Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:
головуючого - судді - Ольховського Є.Б.,
з участю секретаря - Алімурадової Т.Я.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 4-ї роти 3 батальйону УППДПП у м. Харкові Попова Антона Андрійовича,
про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону №3 УПП м. Харкова Попова А.А. серія ЕАВ № 1332960 від 16.07.2019 р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП України, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 340 грн., відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в постанові зазначено, нібито він, керуючи автомобілем ФОЛЬКСВАГЕН, держ. номер НОМЕР_1 керував 16.07.19 року транспортним засобом на якому не працювали лампи стоп ліхтарів по пр.-ту Московському в м. Харкові чим порушив п. 31.4.3 ПДРУ. Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки він ПДР не порушував. Доказів порушення правил ПДРУ до постанови не додано. Прохає скасувати постанову як таку що винесена з порушенням діючого законодавства.
Ухвалою Ленінського р/с м. Харкова від 27.08.19 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
До часу розгляду справи у суді відповідач своїм правом на відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
як свідчать матеріали справи, постановою старшого сержанта поліції Попова А.А. серія ЕАВ № 1332960 від 16.07.2019 р. на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
В постанові вказується, що 16.07.19 року ОСОБА_1 перебуваючи за кермом автомобіля ФОЛЬКСВАГЕН, держ. номер НОМЕР_1 керував 16.07.19 року транспортним засобом на якому не працювали лампи стоп ліхтарів по пр.-ту Московському в м. Харкові чим порушив п. 31.4.3 ПДРУ .
Постанова складена на місці зупинки транспортного засобу.
При вирішенні спорів про правомірність розгляду органами Національної поліції справ про адміністративне правопорушення одразу після їх вчинення та складання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, а також правомірність винесення органами Національної поліції постанови про накладення адміністративного стягнення без складання протоколу про адміністративне правопорушення у скороченому провадженні існують розбіжності.
Розбіжності виникли через різне розуміння змісту словосполучення "на місці вчинення правопорушення", використане в статті 258 КУпАП, якою встановлено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, та словосполучення "за місцем його вчинення", вжитого в частині першій статті 276 цього Кодексу, яка визначає місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП.
У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, де КУпАП не передбачено процедуру скороченого провадження, є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Разом із тим, слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Разом з тим, зміни до ст.258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України.
Отже, приписи рішення Конституційного Суду України по справі № 5-рп/2015 від 26.05.2015 повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 № 596-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" та вищевказаною Інструкцією.
Суд не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, відповідачем не надано суду запису з нагрудної камери поліцейського або запису з відео реєстратора.
Таким чином, відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У рішенні від 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015 Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідач не скориставшись своїм правом на відзив, не надавши на вимогу діючого законодавства належних доказів на доведення вини ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення, фактично тим самим визнав позов, що є підставою для його задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6-11, 73, 74, 77, 243, 246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора 4-ї роти 3 батальйону УППДПП у м. Харкові Попова Антона Андрійовича серія ЕАВ № 1332960 від 16.07.19 р. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП України, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 340 грн., відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова (згідно до перехідних положень) протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Є.Б. Ольховський