11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17763/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 (повний текст постанови складено 04.06.2019)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіної М.А.
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Національного банку України;
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАВЕРІ-БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ (Україна)»;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСКАВЕРІ-ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ»
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Національного банку України
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС", 2. Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А.,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСКАВЕРІ-БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ (Україна)", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСКАВЕРІ-ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ", 3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсним договору,
27.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Національним банком України до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/17763/17.
Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 року у справі №910/17763/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І.С., Мачульський Г.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі №910/17763/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славкіної М.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС" про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів. Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги від 04.02.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., за реєстровим номером 236, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ПЛЮС".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/17763/17 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 скасовано, провадження у справі закрито.
Скаржник в касаційній скарзі просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №910/17763/17 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, в іншій частині рішення - залишити в силі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви в сумі 9 600,00 грн. за позовні вимоги про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів; третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, при подачі позову про визнання недійсним договору сплачено судовий збір в сумі 1 600, 00 грн.
Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги), судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 22 400, 00 грн. (9 600, 00 + 1 600,00) x 200%).
Разом з тим, доданий до касаційної скарги меморіальний ордер №1539005481 від 20.06.2019 на суму 1 921,00 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -
1. Касаційну скаргу Національного банку України залишити без руху до 11.10.2019.
2. Встановити Національному банку України строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Національному банку України надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Кушнір