11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/790/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Черкаській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О.- головуючого, суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019
у складі судді Хабазні Ю.А.
у справі № 925/790/17
за заявою Головного управління ДФС у Черкаській області
до фізичної особи - підприємця Омельченка Сергія Васильовича
про визнання банкрутом,
23.08.2019, поштовим відправленням, Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019 у справі №925/790/17.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційних скарг у справі про банкрутство встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі заяви з грошовими вимогами), за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019 у справі №925/790/19 про розгляд кредиторських вимог ГУ ДФС у Черкаській області, заявленими у дану справу про банкрутство у квітні 2019 року, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 7684,00 грн. (1 921 * 2 * 200%).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає, що відноситься до органів державної влади, які здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах передбачених Законом України "Про державний бюджет України".
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019 у справі №925/790/17.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі №925/790/17, повний текст якої виготовлено 17.07.2019, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її винесення, а саме до 06.08.2019 включно.
Проте Головне управління ДФС у Черкаській області касаційну скаргу направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду поштовим відправленням 23.08.2019, шо підтверджується відтиском штампа на поштовому конверті, тобто зі значним пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 288 ГПК. При цьому, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, в її мотивувальній частині повідомив про отримання копії оскаржуваної постанови 23.07.2019, однак, не клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку в прохальній частині касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Отже, на виконання вимог цієї ухвали Головне управління ДФС у Черкаській області має право звернутися до суду із обґрунтованою заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7684, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Черкаській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019 у справі №925/790/17.
2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.05.2019 у справі №925/790/17 залишити без руху.
3. Надати Головному управлінню ДФС у Черкаській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме, заявнику касаційної скарги надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7684, 00 грн. та мотивовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Васьковський