09 вересня 2019 року Справа № 926/1428/19
За позовом керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
до Селянського (фермерського) господарства “Рокочий М.М.”, м. Заставна
про звільнення та повернення земельної ділянки
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання Балух-Бзовик М.В.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Керівник Кіцманської місцевої прокуратури м. Кіцмань Чернівецької області звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до Селянського (фермерського) господарства “Рокочий М.М.” м.Заставна Чернівецької області, у якій просить суд про наступне: розглянути позов по суті позовних вимог та винести рішення, яким зобов'язати Селянське (фермерське) господарство “Рокочий М.М.” звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0176 га, яка розташована в адміністративних межах Малокучурівської сільської ради (за межами населеного пункту) та привести вказану земельну ділянку у придатний до використання за цільовим призначенням стан шляхом знесення капітальної споруди, розташованої на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою Господарського суду від 24.05.2019 (суддя Желік Б.Є.) відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду у підготовчому засіданні на 16.07.2019.
Підготовче засідання судом тричі відкладалось з підстав, наведених в ухвалах від 16.07.2019, 01.08.2019 та 14.08.2019, у тому числі у зв'язку з витребуванням від учасників справи додаткових доказів.
Останньою ухвалою підготовче засідання відкладено на 20.082019, п. 2 резолютивною частини якої суд запропонував відповідачу у строк до дня проведення судового засідання подати документи на підтвердження яких СФГ “Рокочий М.М.” користувалося певний час спірною земельною ділянкою та документи, на підставі яких фермерське господарство побудувало на цій земельній ділянці будівлю, про знесення якої заявлений позов у даній справі.
Ухвалою суду від 20.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі до 24.09.2019 та відкладено підготовче засідання на 06.09.2019.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.09.2019 справу № 926/1428/19, у зв'язку з перебуванням судді Желіка Б.Є. у щорічній відпустці, передано до провадження судді Гончаруку О.В.
У відповідності до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, яке призначається суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти справу 926/1428/19 до свого провадження та розпочати розгляд справи зі стадії підготовчого провадження.
Присутнім у підготовчому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі №926/1428/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц на підставі пункт 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор та представник позивача не заперечують проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 06.09.25019 оголошено перерву до 09.09.2019.
У підготовче засідання 09.09.2019 прокурор та представники сторін не з'явилися. При цьому, на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшло письмове клопотання (вх. № 2068) про зупинення провадження у справі №926/1428/19, в якому просить суд з метою дотримання єдності судової практики зупинити провадження у справі № 926/1428/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц на підставі пункт 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Подане клопотання обґрунтував тим, що у згаданій справі Великою Палатою Верховного Суду буде надано правові висновки про застосування положень статті 23 Закону України “Про прокуратуру” щодо правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд встановив, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини першої статті 229 ГПК України).
Так, в ухвалі від 06.02.2019 (справі № 587/430/16-ц) Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду вказав, що згідно з абзацами першим, другим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру”).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів держави в суді, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.
Зі змісту позовної заяви Сумської місцевої прокуратури Сумської області встановлено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не зазначив державний орган, в інтересах якого ним заявлено позов з тих підстав, що цей орган, а саме Головне управління Держгеокадастру України у Сумській області, яке є правонаступником Головного управління Держземагентства у Сумській області, зазначений відповідачем у цій справі.
Таким чином, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при постановлені оскаржуваних ухвал неправильно застосували положення частин третьої, четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” та дійшли помилкового висновку, що прокурор належним чином не мотивував своїх підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави та не обґрунтував, відсутність державного органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави, залишивши поза увагою ту обставину, що в одній справі Головне управління Держгеокадастру України у Сумській області одночасно не може бути і позивачем, і відповідачем.
При цьому, Касаційний цивільний суд зауважив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при вирішенні справ №№ 924/1254/17, 917/1461/17 та 926/1111/15 неоднаково застосовано положення статті 23 Закону України “Про прокуратуру” щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відтак з метою формування єдиної правозастосовчої практики та відступу від висновків Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вирішила передати справу №587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 прийнято вказану справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 03.04.2019.
У той же час господарський суд дослідив, що станом на 09.09.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття “якість закону” означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах “C. G. та інші проти Болгарії” від 24 квітня 2008 року (“C.G. and Others v. Bulgaria”, заява № 1365/07, § 39), “Олександр Волков проти України” від 9 січня 2013 року (“Oleksandr Volkov v. Ukraine”, заява № 21722/11, § 170).
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах “Кантоні проти Франції” від 11 листопада 1996 року (“Cantoni v. France”, заява № 17862/91, § 31-32), “Вєренцов проти України” від 11 квітня 2013 року (“Vyerentsov v. Ukraine”, заява “№ 20372/11, § 65)).
У свою чергу за змістом приписів частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які кореспондуються із положеннями частини четвертої статті 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поряд з цим, згідно з пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
На переконання суду, в межах чинного процесуального закону як реалізацію принципу правової визначеності, так і формування сталої судової практики неможливо забезпечити без урахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування конкретних норм матеріального права.
Тому суд вважає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №587/430/16-ц щодо застосування положень статті 23 Закону України “Про Прокуратуру” матимуть вагоме значення при оцінці доводів і заперечень учасників справи про наявність чи відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, а тому вирішив зупинити провадження у справі №926/1428/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.
Керуючись статтями 13, 32, 182, 183, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
2. Зупинити провадження у справі №926/1428/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.
3. Зобов'язати сторін повідомити Господарський суд Чернівецької області про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 11.09.2019.
Суддя О.В. Гончарук