Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1598/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження
за позовом Фізичної особи-підприємця Півторацької Ганни Миколаївни, с. Пархомівка
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання договору поновленим
за участю :
позивача - Півторацької Г.М. , особисто на підставі витягу з ЄДР;
представника відповідача - Крайник К.О., за довіреністю № 32-20-0,14,2-1/62-19 від 03.01.2019 року.
Фізична особа-підприємць Півторацька Ганна Миколаївна звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про:
- визнання поновленим договору оренди землі, кадастровий номер 6323585500:04:001:0106, укладений 16.02.2009 року між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою- підприємцем Півторацькою Ганною Миколаївною, який зареєстрований 17 березня 2009 року у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040969900067, строком на 7 (сім) років, на умовах додаткової угоди, яка направлялася позивачем 26 грудня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для розгляду по суті підписання;
- визнання поновленим договору оренди землі, кадастровий номер 6323585500:04:001:0107, укладений 16.02.2009 року між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою- підприємцем Півторацькою Ганною Миколаївною, який зареєстрований 17 березня 2009 року у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040969900068, строком на 7 (сім) років, на умовах додаткової угоди, яка направлялася позивачем 26 грудня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для розгляду по суті підписання.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 року позовну заяву ФОП Півторацької Ганни Миколаївни залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев'ять днів з дня вручення даної ухвали.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.06.2019 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 15.07.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 року підготовче засідання у справі було відкладено на 29.07.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляду по суті на 19.08.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.09.2019 року.
Позивач в судовому засіданні 09.09.2019 року підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що останнім до закінчення строку дії договорів оренди землі в порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» було направлено відповідачу заяви щодо продовження (поновлення) строку дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в той час як відповідач відмовився від пролонгації вказаних договорів, що на думку позивача порушує право ФОП Півторацької Г.М., як орендаря, який має переважне право на укладення договорів оренди.
Представник відповідача в судовому засіданні 09.09.2019 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що підставою для відмови позивачу у пролонгації договорів слугувало те, що по-перше позивачем не було додано до листів-повідомлень проектів додаткових угод до договорів оренди, а по-друге відповідач має намір здійснити продаж права на оренду земельних ділянок з метою наповнення місцевого бюджету.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
16 лютого 2009 року між ФОП Півторацькою Г.М. (позивач) та Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, площею 16,9499 га (кадастровий номер: 6323585500:04:001:0106) ріллі, які знаходяться за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, згідно розпорядження РДА № 530 від 28 грудня 2007 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до акту прийому-передачі від 17.03.2009 року Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області було передано позивачу земельну ділянку площею 16,9499 га.
Крім того, 16 лютого 2009 року між ФОП Півторацькою Г.М. (позивач) та Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, площею 16,2245 га (кадастровий номер: 6323585500:04:001:0107) ріллі, які знаходяться за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, згідно розпорядження РДА № 530 від 28 грудня 2007 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до акту прийому-передачі від 17.03.2009 року Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області було передано позивачу земельну ділянку площею 16,2245 га.
Вказані договори зареєстровані у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040969900067 та №040969900068 від 17.03.2009 року. Строк дії вказаних договорів до 16 лютого 2019 року.
Відповідно до пункту 8 вказаних договорів вони укладені на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, встановлено, що 1 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному законодавством.
В матеріалах справи наявні листи від 24 жовтня 2018 року, 08 листопада 2018 року, 07 грудня 2018 року та 26 грудня 2018 року на ім'я Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в яких зазначено, що позивач має намір продовження (поновлення) строку дії зазначених договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
26 листопада 2018 року за № 11-13446/0-9245/0/95-18, 08 січня 2019 року за № №-15396/0-64/0/95-19, 11 січня 2019 року за № 32-20-14-286/0/19-19, 25 січня 2019 року за № Л-16435/0-498/0/95-19 та 27.03.2019 року за №31-20-14- 2534/0/19-19 на вищевказані заяви відповідачем було надано відповідь аналогічного змісту про те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовляє позивачу у поновленні вищевказаних договорів оренди земельних ділянок від 16.02.2009 року, враховуючи можливість реалізації Головним управлінням права користування земельними ділянками площею 16,9499 га та 16,2245 га на земельних торгах та з метою наповнення місцевих бюджетів, враховуючи вимоги підпункту 288.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
У заяві від 26.11.2018 року позивачем зазначалось про згоду на сплату орендної плати у розмірі 12% згідно нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок. Однак, як зазначає позивач, у останніх відповідях Головне управління Держгеокадастру у Харківській області проігнорувало вимоги Закону у цій частині та відмовило ФО-П Півторацькій Г .М . у поновленні зазначених договорів оренди з невідомих підстав.
В подальшому, 04 лютого 2019 року позивачем на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру направлено заяву з проханням в межах компетенції та згідно власних повноважень розглянути дану заяву та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області продовжити (поновити) строк дії вищевказаних договорів з метою подальшої оренди зазначених земельних ділянок, площею 16,9499 га та 16,2245 га (землі запасу), які знаходяться за межами населених пунктів на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, ФО-П Півторацькою Ганною Миколаївною на умовах сплати 12% орендної плати від нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно вимог чинного законодавства України.
Як вказує позивач, одночасно з вказаною заявою на адресу Держгеокадастру були направлені проекти додаткових угод до вищевказаних договорів оренди землі для їх розгляду по суті та підписання, як це передбачено вимогами ст.ЗЗ Закону України «Про оренду землі».
У відповідь на заяву позивача, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.03.2019 року № Л-351/0-0.13-836/6-19 було направлено лист про розгляд вказаної заяви, та зазначено, що «Поновлення договору оренди землі регулюється статтею 33 Закону України «Про оренду землі». При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Водночас Держгеокадастром доручено Головному управлінню розібратися у ситуації, що склалася, вжити відповідних заходів реагування та у разі надходження листів-повідомлень ФОП Півторацької Г.М. про поновлення договорів оренди земельних ділянок розглянути їх відповідно до вимог чинного законодавства».
З вказаними відповідями Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26 листопада 2018 року за № П-13446/0-9245/0/95-18, 08 січня 2019 року за № П-15396/0-64/0/95-19, 11 січня 2019 року за № 32-20-14- 286/0/19-19, 25 січня 2019 року за № Л-16435/0-498/0/95-19 та 27.03.2019 року за № 31-20-14-2534/0/19-19, а також відповіддю Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.03.2019 року № Л-351/0-0.13- 836/6-19, позивач не погодився, вважає незаконною відмову Головного управління ФО-П Півторацькій Г.М. у поновленні (продовженні) строку дії вищевказаних договорів оренди землі, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що по-перше позивачем не було додано до листів-повідомлень проектів додаткової угоди, по-друге відповідач вказує на те, що останній має намір здійснити продаж права оренди спірних земельних ділянок на земельних торгах, у зв'язку з чим відповідачем було надано позивачу обґрунтовану відмову у поновленні строків договорів оренди, отже позивач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Так, відповідно до частин першої-п'ятої статті 33 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.
Тобто ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено дві підстави для поновлення договору. Перша до закінчення договору, а саме орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Друга у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В даному випадку позивач звернувся до суду на підставі ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Як вже зазначалось судом, сторони п.8 договорів передбачили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Як вже було зазначено вище, позивач 24.10.2018 року та 08.11.2018 року звернувся до відповідача із заявами про поновлення на новий строк договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 6323585500:04:001:0106 та кадастровий номер 6323585500:04:001:0107.
Як свідчать матеріали справи, листом від 26.11.2018 року відповідачем було надано представнику позивача відповідь (вих. № П-13446/0-9245/0/95-18), в якому відповідач відмовився від поновлення договорі оренди спірних земельних ділянок, посилаючись на можливість реалізації права оренди на вказані земельні ділянки з метою наповнення місцевих бюджетів. Крім того у вказаному листі відповідач зазначив, що після закінчення термінів договорів оренди від 16.02.2009 року позивач має повернути земельні ділянки площею 16,9499 га та площею 16,2245 га до земель запасу державної власності звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Також у листі зазначено про можливість позивача прийняти участь в аукціоні з продажу права оренди на земельні ділянки в порядку, визначеному главою 21 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Як зазначає відповідач, позивачем в порушення вищезазначених вимог не було надано в строк визначений договором за 90 днів надання проекту додаткових угод до заяв про поновлення договорів оренди землі.
Як вбачається із наданих позивачем заяв від 24.10.2018 року та 08.11.2018 року, в якості додатків позивачем зазначено копії документів на 11 аркушах (без визначення найменування кожного документу).
В свою чергу доказів направлення вказаних заяв із описом вкладення позивачем до суду надано не було, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість ідентифікувати, які саме документи були направлені відповідачу разом із заявами.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем та отримання відповідачем проектів додаткових угод до договорів оренди землі, як то передбачено ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та договорами оренди за 90 днів.
В той час, як відповідачем було надано позивачу відповідь щодо відмови у поновлення договорів оренди, в тому числі з підстав не виконання позивачем вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», тобто не подання проекту додаткових угод до листів-повідомлень за 90 днів до закінчення договорів оренди.
Як вже було зазначено вище, ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» чітко визначено, що до листа повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
В подальшому позивач повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою від 07.12.2018 року про поновлення договорів оренди землі.
08.01.2019 року відповідачем було надано відповідь на вищезазначену заяву, яка за своїм змістом відповідає заяві від 26.11.2018 року.
11.01.2019 року за дорученням Харківської обласної державної адміністрації, відповідачем було розглянуто заяву позивача від 07.12.2018 року та надано відповідь, яка за своїм змістом є аналогічною, яка викладена у листі від 26.11.2018 року.
28.12.2018 року, тобто менш ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору, позивачем було повторно направлено заяву щодо продовження дії договорів оренди, в самій заві останній зазначає про направлення проектів додаткових угод до договорів оренди та 08.01.2019 року відповідачем повторно відмовлено у поновленні строків договорів оренди з підстав, які є аналогічними, які викладені у листі від 26.11.2018 року.
Як зазначає відповідач, до заяви від 28.12.2018 року позивачем дійсно було додано проект додаткової угоди до договорів оренди землі, проте вказана заява надійшла вже поза межами строку визначеного у договорах оренди (подана менш ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору).
Позивач в свою чергу посилається на те, що ст.. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим лист від 28.12.2018 року надіслано у строки, визначений законодавством.
Проте суд не погоджується із вищезазначеними твердженнями позивача, з огляду на наступне.
З аналізу норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» вбачається, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Тобто в даному випадку, якщо договором визначено строк, протягом якого орендар має звернутись до орендодавця, то відповідний лист-повідомлення має бути надісланий у вказаний термін.
Як вже було зазначено вище, договорами оренди визначено, що орендар має повідомити орендодавця про намір продовжити користування земельною ділянкою у строк до 90 днів до закінчення терміну дії договору, тобто до 19.11.2018 року.
Таким чином, позивач мав звернутись до відповідача з листом-повідоменням та проектом додаткової угоди до договорів оренди за 90 днів до закінчення терміну дії договору.
В свою чергу, лист від 28.12.2018 року із проектом додаткової годи було направлено позивачем менш ніж за 90 днів до закінчення строків закінчення договорів оренди.
Також 27.03.2019 за дорученням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Головним управлінням було розглянуто звернення ФОП Півторацької Г.М. із аналогічних питань, за результатами розгляду якої надано письмову обґрунтовану відповідь №31-20-14-2534/0/19-19, у якій також було зазначено про те, що раніш листами Головного управління від 26.11.2018 за №П-13446/0-9245/0/95-18, від 08.01.2019 за №П-15396/0-64/0/95-19, від 11.01.2019 №32-20-14-286/0/19-19, та від 25.01.2019 №Л-1643 5/0-498/0/95-19 ФОП Півторацьку Г.М. було неодноразово повідомлено про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач, в порушення вимог договорів оренди землі та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» не надав доказів направлення на адресу відповідача проектів додаткових угод до договорів оренди землі завчасно за 90 днів до закінчення договорів оренди землі ( п.8 договорів).
Стосовно доводів позивача про те, що він в установлений Договорами оренди та Законом України «Про оренду землі» строк повідомив відповідача про свій намір скористатися переважним правом на поновлення (продовження) Договорів оренди на новий строк, а відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення вищезазначених договорів оренди на новий строк, суд зазначає наступне.
За змістом вищенаведеної статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення Договору оренди відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Як вже було зазначено вище, відповідач надав відповідь позивачу на його заяви від 24.10.2018 року та від 08.11.2018 року щодо відмови в поновленні спірних договорів оренди.
Вищезазначені обставини щодо надання позивачу відповіді на листи підтверджені самим позивачем у позовній заяві.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу вимог частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з Рекомендаціями № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибирати з кількох юридично доступних рішень те, яке буде більш прийнятним. Відтак дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Аналогічна правова позиція викладена і постанові Верховного суду від 08.08.2019 року по справі № 541/518/17.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем не було викладено проект додаткових угод у прохальній частині позову.
Так позивачем заявлено вимоги про:
- визнання поновленим договору оренди землі, кадастровий номер 6323585500:04:001:0106, укладений 16.02.2009 року між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою- підприємцем Півторацькою Ганною Миколаївною, який зареєстрований 17 березня 2009 року у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040969900067, строком на 7 (сім) років, на умовах додаткової угоди, яка направлялася позивачем 26 грудня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для розгляду по суті підписання;
- визнання поновленим договору оренди землі, кадастровий номер 6323585500:04:001:0107, укладений 16.02.2009 року між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області та фізичною особою- підприємцем Півторацькою Ганною Миколаївною, який зареєстрований 17 березня 2009 року у Краснокутському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040969900068, строком на 7 (сім) років, на умовах додаткової угоди, яка направлялася позивачем 26 грудня 2018 року до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для розгляду по суті підписання.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.
У справі, яка розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на строк 7 років на умовах, запропонованих у додатковій угоді, яка направлялася позивачем 26.12.2018 року.
За змістом частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
В даному випадку, як вже було зазначено вище, позивачем у прохальній частині позову не наведено проекту додаткових угод, які просить суд визнати укладеними позивач.
Щодо посилань позивача на те, що умови, на підставі яких позивач просить суд поновити договори оренди, були викладені в додаткових угодах, які були направлені відповідачу 26.12.2018 року та відповідні угоди додані в якості додатків до позову, суд зазначає наступне.
В даному випадку у суду відсутня можливість ідентифікувати які саме додаткові угоди були направлені відповідачу та чи відповідають вони змісту додаткових угод, наданих в якості додатків до позову, оскільки як вже було зазначено, позивачем не викладено проекти додаткових угод у прохальній частині позову.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведені обставини та приймаючи до уваги те, що позивачем не було надано доказів направлення на адресу відповідача проектів додаткових угод до договорів оренди землі у порядку та строки, визначені договором та чинним законодавством ( за 90 днів), а також обрано спосіб захисту, який у наведеному випадку не може забезпечити захисту порушеного права позивача, оскільки прохальна частина позовної заяви не містить проекту додаткових угоди, які позивач просить суд визнати поновленим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд - '
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Фізична особа-підприємець Півторацька Ганна Миколаївна, с. Пархомівка ( ІНФОРМАЦІЯ_1.,ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 );
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822, місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під'їзд.ю поверхи, 8, 9) .
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "11" вересня 2019 р.
Суддя Н.С. Добреля