Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"09" вересня 2019 р.Справа № 922/2679/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши матеріали
позовної заявиОСОБА_1 , м. Харків
до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м.Харків
про стягнення 9937,20 грн.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку по заробітній платі у розмірі 9937,20 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2019 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання господарському суду Харківської області доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (а саме, на суму 1921,00 грн.) та належним чином засвідчених копій додатків до позову із зазначенням ініціалів та прізвища особи, яка засвідчила документи та дати засвідчення копії.
04.09.2019 року позивач надав заяву про усунення недоліків разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заяви, адвокат позивачки вказав, що остання є особою похилого віку, наразі проживає на пенсію. Більше того, більше ніж три роки вона не отримувала ні розрахунок по заробітній платі, ні будь-які інші компенсаційні виплати пов'язані із звільненням з місця роботи. А зважаючи на те, що справа про банкрутство відповідача вже триває близько шести років й знаходиться на стадії розпорядження майном, прогнозувати виплату таких грошових коштів у найближчий строк немає підстав.
Дослідивши заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з таких обставин.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Враховуючи вищевикладене, за подання даної позовної заяви до господарського суду Харківської області позивачем мало бути сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В ч. 1 ст. 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Натомість адвокатом позивачки не наданого жодного доказу в підтвердження майнового стану останньої, який, на його думку, не дає можливості сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. При цьому попередній розрахунок витрат позивачки на професійну правову допомогу становить 6300,00 грн., в тому числі 4300,00 грн. за написання позовної заяви, надання правової консультації та формування документів для суду. Тобто, судовий збір, який підлягає сплаті у даній справі, у два рази менший ніж понесені позивачкою витрати на професійну правову допомогу.
Крім того, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Про що було докладно роз'яснено судом в ухвалі господарського суду Харківської області від 27.08.2019 року.
За таких обставин, проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивач не входить до переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, або мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у визначений судом строк позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України, ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Смірнова
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).