11.09.2019 Справа № 920/698/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/698/19
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720),
до відповідача: Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради (вул. Щербакова, 14, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 30880163),
про стягнення 5 152 грн. 89 коп. заборгованості за договором постачання природного газу №3430/16-ТЕ-29 від 21.12.2015,
04.07.2019 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 5 152 грн. 89 коп., з яких: 4 823 грн. 98 коп. пені, 328 грн. 91 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу №3430/16-ТЕ-29 від 21.12.2015.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач здійснював оплату природного газу, отриманого у 2016 році несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п. 6.1. договору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.07.2019 відкрито провадження у справі № 920/698/19 (суддя Коваленко О.В.), відповідачу надано термін 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 11.07.2019, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
30.07.2019 на адресу господарського суду Сумської області від відповідача надійшов письмовий відзив №146 від 19.07.2019 на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 затверджено «Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Цим Порядком визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-,водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.
Абзацом 2 пункту 8 зазначеного Порядку передбачено, що проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначається Міненерговугіллям і Мінфіном.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688, затверджено «Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію».
Цим Порядком (в редакції що діяла на момент вчинення правовідносин) визначались взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20.
Відповідно до приписів вищезазначеного Порядку, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, Комунальним підприємством «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» були підписані:
1) Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природній газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 05.02.2016 р. № 356.
2) Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний гакз та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 17.03.2016 р. № 899.
3) Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 15.04.2016 р. № 1200.
4) Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16. 05.2016 р. № 1442.
Відповідно до розділу 1, вищевказаних протокольних рішень, предметом спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».
Враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.
На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ, що підтверджується платіжними документами та довідкою «Операции» наданих позивачем.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 01.08.2019 №2001/0/15-19 суддю Коваленко О.В. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової між суддями від 02.09.2019, справу призначено до розгляду судді Соп'яненко О.Ю.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради №402 від 28.12.2006 КП «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради визнано виконавцем послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до укладеного між позивачем і відповідачем договору № 3430/16-ТЕ-29 постачання природного газу від 21.12.2015 (далі за текстом - «Договір») позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу у 2016 році (з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року) природний газ, а відповідач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити природний газ на умовах, передбачених договором.
Зі змісту п.1 Додаткової угоди №5 від 31.03.2016 до Договору вбачається, що позивач передає відповідачу з 01 квітня 2016 року по 30. Квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 80,0 тис. куб.м.
Додатковими угодами від 31.12.2015 № 1, від 29.01.2016 № 2, від 29.01.2016 №3, від 17.03.2016 № 4, від 31.03.2016 №5 вносилися зміни до Договору.
Згідно п. 1.2. Договору газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 5603124 грн. 95 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору несвоєчасно оплатив спожитий природний газ, у зв'язку з чим останньому нараховано пеню відповідно до п. 8.2. договору, а також 3% річних.
Зі змісту п. 10.3. Договору вбачається, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється у 5 років.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За умовами п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Судом встановлено, що пеня нарахована позивачем на виконання вимог п. 8.2 договору, згідно якого у разі невиконання відповідачем умов п.6.1, останній зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 4823 грн. 98 коп. за загальний період з 15.03.2016 по 28.03.2016; за аналогічний період нараховані 3 % річних в розмірі 328 грн. 91 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 затверджено «Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Цим Порядком визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-,водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.
Абзацом 2 пункту 8 зазначеного Порядку передбачено, що проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначається Міненерговугіллям і Мінфіном.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 р. № 493/688, затверджено «Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію».
Цим Порядком (в редакції що діяла на момент вчинення правовідносин) визначались взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20.
Відповідно до приписів вищезазначеного Порядку, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації, Комунальним підприємством «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» були підписані: 1.Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природній газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 05.02.2016 р. № 356; 2. Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 17.03.2016 р. № 899; 3. Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 15.04.2016 р. № 1200; 4. Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 16. 05.2016 р. № 1442.
Відповідно до розділу 1, вищевказаних протокольних рішень, предметом спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».
Враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.
На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ, що підтверджується платіжними документами та довідкою «Операции» наданих позивачем.
Крім того, 30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі за текстом - «Закон»), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Статтею 1 Закону передбачено, що врегулюванню підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, через вжиття заходів, спрямованих на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожити природний газ, шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, згідно статті 3 Закону.
За приписами ч.1 ст. 5 Закону реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі за текстом - «Порядок»), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.
Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.
Водночас, частиною 3 статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії. При цьому застосування приписів частини третьої статті 7 цього Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом.
Зокрема, застосування даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, і застосування процедури, передбаченої статтями 1, 2, 3, за умови погашення заборгованості до набрання чинності цим Законом.
Якщо заборгованість погашено до набрання чинності Закону, тоді положення статей 1, 2, 3 вказаного Закону не застосовуються. Відтак не потребує доведення доказ включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість, яка є предметом регулювання цим Законом, не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, у зв'язку з припиненням зобов'язань щодо їх сплати, на підставі частини третьої статті 7 Закону.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача за спожиті енергоносії була погашена 29.03.2016, тобто на момент набрання чинності Закону (до 30.11.2016), що також не заперечується позивачем.
Таким чином, суд вважає, що заявлені до стягнення пеня та 3 % - річних, нараховані позивачем у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого природного газу, який використовувався виключно для виробництва теплової енергії, і така заборгованість погашена відповідачем до набрання чинності Законом, підлягають списанню відповідно до вимог статті 7 вказаного Закону, а виконання даної норми (списання санкцій) не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №925/108/18, від 21.03.2018 у справі № 905/403/17, від 23.05.2018 у справі № 908/2114/16, від 22.12.2018 у справі № 904/2961/18, від 18.12.2018 у справі № 905/301/18, від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 29.01.2018 у справі № 904/10745/16, від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 03.04.2018 у справі № 904/11325/16, від 06.09.2018 у справі № 925/106/18.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання по договору № 3430/16-ТЕ-29 постачання природного газу від 21.12.2015, а нараховані штрафні санкції підлягають списанню, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача: Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради про стягнення 5 152 грн. 89 коп. заборгованості за договором постачання природного газу №3430/16-ТЕ-29 від 21.12.2015 - відмовити.
2. Судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп. покласти на позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 11.09.2019.
Суддя О.Ю. Соп'яненко