06 вересня 2019 року Справа № 915/574/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” №36/196 від 24.06.2019 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №915/574/16
за позовом: першого заступника військового прокурора Південного регіону України, вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168,
до відповідача: Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 комунара” (нова назва - Державне підприємство “Миколаївський суднобудівний завод”),
вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001,
про: стягнення 1600415,75 грн.
Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах Держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства “Суднобудівний завод ім.61 комунара” про стягнення суми 1600415,75 грн., з яких: 1232870,78 грн. - попередньої оплати, 73598,54 грн. - пені за період з 31.10.2015 по 10.03.2016, 117088,59 грн. - 7% штрафу, 176857,84 - штрафних санкцій за ненадання звітних документів, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти №294/15/176 від 25.09.2015, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 179, 193 ГК України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.07.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 комунара” (вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, код 14313240) на користь Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, код 00034022) суму 1562278,32 грн., з яких: 1232870,78 грн. - попередня оплата, 58878,83 грн. - пеня, 93670,87 грн. - 7% штрафу, 176857,84 грн. - штрафних санкцій за ненадання звітних документів. На суму 14719,71 грн. - пені, 23417,72 грн. - штрафу в позові відмовлено. Стягнуто з державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 комунара” (вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, код 14313240) на користь військової прокуратури Південного регіону України (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, код 38296363) 24006,24 грн. судового збору.
29.07.2016 зазначене рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим на його виконання видані відповідні накази.
27.06.2019 на адресу суду від Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” надійшла заява №36/196 від 24.06.2019 (уточнення до заяви) про визнання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.07.2016 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 232 870,78 грн. у якості суми невикористаної частини коштів попередньої оплати за договором №294/15/176 від 25.09.2015.
Відповідно до частин 1-3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Ухвалою суду від 01.07.2019 (суддя Алексєєв А.П.) заяву Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №915/574/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2019 року.
09.07.2019 року розгляд заяви відкладено на 19.07.2019 року.
19.07.2019 року розгляд заяви не відбувся у зв'язку із знаходженням судді Алексєєва А.П. у відпустці.
Ухвалою суду від 01.08.2019 року учасників справи повідомлено про призначення розгляду заяви на 12.08.2019 року.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №205 від 12.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/574/16 у зв'язку із відпусткою судді Алексєєва А.П. по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (підстава - наказ голови суду від 12.08.2019).
За результатом повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі №915/574/16 визначено суддю Семенчук Н.О., заяву Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” №36/196 від 24.06.2019 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - передано визначеному автоматизованою системою документообігу суду судді.
Ухвалою від 14.08.2019 року справу №915/574/16 прийнято до провадження суддею Семенчук Н.О. Призначено заяву Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” №36/196 від 24.06.2019 про визнання таким, що не підлягає виконанню в частині наказу господарського суду Миколаївської області від 29.07.2016 року у справі №915/574/16 до розгляду у судовому засіданні на 23.08.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.08.2019 розгляд заяви було відкладено на 06.09.2019. Зобов'язано Міністерство оборони України та Державне підприємство “Миколаївський суднобудівний завод” провести звірку взаєморозрахунків по Договору № 294/15/176 від 25.09.2015 року.
06.09.2019 стягувач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву з якою на виконання вимог ухвали суду надав акт документальної звірки взаєморозрахунків по Договору від 25.09.2015 за №294/15/176 станом на 31.12.2018. У наданому акті зазначено, що сальдо на користь Міністерства оборони України у сумі 63 489,03 грн. Відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.07.2016 №915/547/16 виконавець повинен сплатити на користь Міністерства оборони України: 58 878,83 грн. - пеня, 93 670,87 грн. - 7% штрафу та 24 006,24 грн. судового збору. Стягувач у наданій заяві просить суд розглянути заяву без участі представника стягувача.
Заявник в судове засідання 06.09.2019 не з'явився.
У відповідності до вимог ч.3 ст.328 ГПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
В обґрунтування заяви боржник зазначив, що в рамках договору про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти №294/15/176 від 25.09.2015 року між боржником та стягувачем підписані:
- акт приймання наданих послуг (другого) етапу № 2 від 07.05.2016 року на суму 1002901,43 грн. з ПДВ (а.с. 156),
- акт приймання наданих послуг (третього) етапу № 3 від 15.05.2017 року на суму 166480,32 грн. з ПДВ (а.с. 157).
Заявник зазначає, що оскільки стягувачем прийняті роботи на загальну суму 1169381,75 грн. (1002901,43 + 166480,32) та 19.07.2019 платіжним дорученням №703 ДП «Миколаївський суднобудівний завод» сплатив грошові кошти на користь Міністерства оборони України у розмірі 63 489,03 грн., у якості повернення авансового платежу згідно Договору №294/15/176 від 25.09.2015, тому відсутній обов'язок щодо повернення 1 232 870,78 грн. (1 169 381,75 грн. + 63 489,03 грн.) у якості суми невикористаної частини коштів попередньої оплати за договором №294/15/176 від 25.09.2015 року, які стягнуті рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.07.2016 року.
Прокурор та стягувач заперечували проти задоволення заяви боржника, вказуючи на те, що виконання боржником робіт за договором, який був предметом розгляду у даній справі та прийняття їх стягувачем не є підставою для визнання відповідного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, оскільки згідно наказу, боржника зобов'язано сплатити на користь стягувача грошові кошти, а не виконати роботи за договором.
Частина 2 ст.328 ГПК України містить підстави визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявою стягувача або боржника, поданою в порядку зазначеної статті:
- якщо його було видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов'язується саме з відсутністю у боржника обов'язку сплатити борг за таким наказом у зв'язку з тим, що його видано помилково, або у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках договору про закупівлю послуг з ремонту за державні кошти №294/15/176 від 25.09.2015 року між боржником та стягувачем підписані:
- акт приймання наданих послуг (другого) етапу № 2 від 07.05.2016 року на суму 1002901,43 грн. з ПДВ (а.с. 156),
- акт приймання наданих послуг (третього) етапу № 3 від 15.05.2017 року на суму 166480,32 грн. з ПДВ (а.с. 157).
Зазначені акти підписані представниками сторін без зауважень.
Міністерство оборони України у листі №220/2907 від 31.05.2019 повідомило, що станом на 21 травня 2019 року сума простроченої дебіторської заборгованості ДП «Миколаївський суднобудівний завод» за Договором №294/15/176 від 25.09.2015 становить 63 489,03 грн. (а.с.188).
Боржник у наданій до суду заяві від 03.09.2019 зазначив, що 19.07.2019 ДП «Миколаївський суднобудівний завод» сплатив грошові кошти на користь Міністерства оборони України у розмірі 63 489,03 грн., у якості повернення авансового платежу згідно Договору №294/15/176 від 25.09.2015, в підтвердження чого надав платіжне доручення №703 від 19.07.2019.
Оскільки стягувачем прийняті роботи на загальну суму 1169381,75 грн. (1002901,43 + 166480,32) та відповідачем 19.07.2019 платіжним дорученням №703 ДП «Миколаївський суднобудівний завод» сплачено грошові кошти на користь Міністерства оборони України у розмірі 63 489,03 грн., у якості повернення авансового платежу згідно Договору №294/15/176 від 25.09.2015, відсутній обов'язок щодо повернення 1 232 870,78 грн. (1 169 381,75 грн. + 63 489,03 грн.) у якості суми невикористаної частини коштів попередньої оплати за договором № 294/15/176 від 25.09.2015 року, які стягнуті рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.07.2016 року.
Заперечення прокуратури та позивача з приводу того, що за наказом суду боржника зобов'язано сплатити на користь стягувача грошові кошти, а не виконати роботи за договором, тому факт виконання та прийняття підрядних робіт не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в певній частині, судом відхиляються оскільки правова природа даного процесуального інституту як раз і спрямована на недопущення подвійного стягнення з боржника заборгованості, тому обмеження права звернення до суду із такими заявами вважатиметься порушенням права боржника на мирне володіння своїм майном, тобто порушенням Протоколу №1 статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950.
Враховуючи викладене, наведені заявником доводи надають суду підстави для визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.07.2016 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 232 870,78 грн. у якості суми невикористаної частини коштів попередньої оплати за договором №294/15/176 від 25.09.2015.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод” №36/196 від 24.06.2019 (з урахуванням уточнень від 03.09.2019) про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.07.2016 року у справі № 915/574/16 таким, що не підлягає виконанню частково - задовольнити.
2. Визнати наказ господарського суду Миколаївської області від 29.07.2016 року у справі № 915/574/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 232 870,78 грн. у якості суми невикористаної частини коштів попередньої оплати за договором № 294/15/176 від 25.09.2015 року.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена у відповідності ст.255 ГПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2019.
Суддя Н.О. Семенчук