06 вересня 2019 року Справа № 915/1616/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Колективного підприємства “Миколаївліфт”, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 05472620)
до відповідача Житлово-комунального Підприємства Миколаївської міської ради “Бриз”, вул. Правди, 6а, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 33250539)
вул. Біла, 2, м. Миколаїв, 54038
про стягнення заборгованості в сумі 41 314, 56 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До господарського суду Миколаївської області звернулось Колективне підприємство “Миколаївліфт” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово-комунального Підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” заборгованість у розмірі 41 314, 56 грн. за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку за договором підряду № 134 від 02.01.2014 року.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019 року позовну заяву Колективного підприємства “Миколаївліфт” (вх. № 10285/19 від 20.06.2019 року) до відповідача Житлово-комунального Підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” про стягнення заборгованості в сумі 41 314, 56 грн. залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
19.07.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 12100/19), в якій позивач зазначає, що у зв'язку з допущенням технічної помилки, керуючись ст. 42, 46 ГПК України, просить суд стягнути з Житлово-комунального Підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” заборгованість у розмірі 41 414, 56 грн. за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку за договором підряду № 134 від 02.01.2014 року за період травень-вересень 2016 року включно, грудень 2016 року.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подану позивачем заяву, судом встановлено, що остання фактично є заявою про збільшення позовних вимог.
Заява про збільшення позовних вимог 18.07.2019 року отримана відповідачем, що підтверджується вхідним штампом. Збільшення розміру позовних вимог не тягне додаткову сплату судового збору.
Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог у визначений законом строк, заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Інші заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору підряду на технічне обслуговування ліфтів (при розрахунках з квартиронаймачами) № 134 від 02.01.2014 року, а саме: зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за отримані послуги, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 629, 854, 837 ЦК України та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
02.01.2014 року між Колективним підприємством “Миколаївліфт” (підрядник) та Житлово-комунальним Підприємством Миколаївської міської ради “Бриз” (замовник) укладено договір № 134 на технічне обслуговування ліфтів (арк. 8-9).
Відповідно до п. 8.1, п. 8.2 Договору договір діє з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах замовника, згідно Реєстру.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна по Договору визначається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 494 від 27.05.2011 року “Про тарифи та послуги з технічного обслуговування ліфтів”, відповідно до якого вартість обслуговування ліфтів за 1 (один) квадратний метр загальної площі будинків на день підписання договору становить 0,3589 грн. - при умові відсутності диспетчерського контролю; 0,45382 грн. - при умові наявності диспетчерського контролю з урахуванням ПДВ по укладеним раніше договорам з квартиронаймачами для замовника по площі вімовившихся квартир, а також квартиронаймачам під'їздів, які не уклали договори з КП «Миколаївліфт» на оплату з технічного обслуговування ліфтів.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за виконані роботи по даному договору, здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 475 від 25.04.2003 року та раніше укладених договорів квартиронаймачами багатоповерхових будинків, які належать до комунальної власності міста.
Відповідно до п. 5.2 Договору перерахування коштів квартиронаймачами на розрахунковий рахунок КП «Миколаївліфт» здійснюється самостійно не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 8.3 Договору одностороння відмова від повного або часткового виконання умов договору не допускається.
На виконання умов договору позивачем з травня по грудень 2016 року включно здійснено технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку на загальну суму 55 484, 97 грн., що підтверджується актами прийому виконаних робіт (арк. 11-18).
Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт на загальну суму 14 070, 40 грн., що підтверджується випискою по рахунку (арк. 19-20).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 414, 56 грн. (55 484, 97 грн. - 14 070, 40 грн.) за період травень-вересень 2016 року, грудень 2016 року.
Станом на 01.03.2019 року між сторонами підписано акт звірки розрахунків (арк. 24).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.07.2019 року зобов'язано сторін зробити звірку взаєморозрахунків по договору № 134 від 02.01.2014 року, для чого позивачу скласти акт звірки взаєморозрахунків та надати (направити) відповідачу. Відповідачу, у випадку незгоди з актом позивача, направити суду та позивачу обґрунтовану відмову з наданням підтверджуючих доказів.
Позивачем виконано вимоги суду. Відповідачем вимог ухвали суду не виконано.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості за договором підряду № 134 від 02.01.2014 року на загальну суму 41 414, 56 грн., як і не спростовано позовних вимог. Отже, позовна вимога про стягнення заборгованості за технічне обслуговування ліфтів по договору підлягає задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Житлово-комунального Підприємства Миколаївської міської ради “Бриз”, вул. Правди, 6а, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 33250539) на користь позивача Колективного підприємства “Миколаївліфт”, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 05472620) :
- 41 414, 56 грн. (сорок одна тисяча чотириста чотирнадцять грн. 56 коп.) - заборгованості за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку за договором підряду № 134 від 02.01.2014 року за періоди травень-вересень 2016 включно, грудень 2016;
- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.09.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш