09.09.2019 р. Справа № 914/951/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Зусько І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Національного банку України, м.Київ
до відповідача-1 Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича, м.Львів
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», м.Львів
про звільнення з-під арешту нерухомого майна.
За участю представників:
від позивача: Бірюкова О.А. - представник за довіреністю №18-0014/9226 від 18.02.2019 р.;
від відповідача-1: Пиць А.А. - приватний виконавця виконавчого округу Львівської області;
від відповідача-2: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Національного банку України до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Пиця Андрія Андрійовича про звільнення з-під арешту нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ «Юрок Плюс», що розташоване за адресою: 79019, м.Львів, вул.Жовківська, буд.63. Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позивач зазначив ТОВ «Юрок Плюс».
Ухвалою від 21.05.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Національного банку України та надав позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху. У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 10.06.2019 р. Господарським судом Львівської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2019 р. Вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою від 02.07.2019 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 09.09.2019 р. включно та відклав підготовче засідання на 27.08.2019 р. Ухвалою від 27.08.2019 р. суд задовольнив клопотання представника позивача про залучення до участі у справі №914/951/19 в якості співвідповідача ТзОВ «Юрок Плюс», залучив до участі у справі №914/951/19 в якості співвідповідача (відповідачем-2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», відмовив у задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні у справі №914/951/19 в режимі відеоконференції та відклав підготовче засідання на 09.09.2019 р.
09.09.2019 р. до канцелярії суду надійшло заперечення за вих.№63-0008/45607 від 04.09.2019 р. (вх.№36974/19), в якому позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ «Юрок Плюс» про закриття провадження у справі №914/951/19 за результатами підготовчого засідання.
Представник позивача в підготовче засідання 09.09.2019 р. з'явився, в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви. Також, в судовому засіданні підтримав раніше подане ним заперечення на клопотання ТзОВ «Юрок Плюс» про закриття провадження у справі та просив суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, у поданому запереченні представник позивача зазначає, що спори про звільнення з-під арешту майна підлягають розгляду саме в порядку господарського судочинства.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Національним банком та ТзОВ «Юрок Плюс» укладено іпотечний договір від 11.06.2014 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 583. Предметами договору іпотеки є нерухоме майно, щодо якого Національним банком подано позов про звільнення його з-під арешту. Звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача/іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Також, у поданому запереченні представник позивача зазначає, що зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя, у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Відтак, на думку позивача в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.
Відповідач-1 в підготовче засідання 09.09.2019 р. з'явився, в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження №58738310. Також, в судовому засіданні відповідача-1 підтримав подане представником ТзОВ «Юрок Плюс» клопотання про залучення співвідповідачем (відповідачем-3) ПАТ«Всеукраїнський Акціонерний Банк». Вирішення клопотання про закриття провадження у справі залишив на розсуд суду.
Відповідач-2 явку повноважного представника в підготовче засідання 09.09.2019 р. не забезпечив, проте подав до канцелярії суду клопотання (вх.№2392/19 від 06.09.2019 р.), про залучення до участі у справі №914/951/19 в якості співвідповідача (відповідача-3) Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Крім того, у поданому клопотанні представник відповідача-2, керуючись ч. 4 ст.48 ГПК України, просить суд розгляд справи почати спочатку.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває виконавче провадження №58738310 з примусового виконання рішення суду про солідарне стягнення з ТзОВ «Юрок Плюс» на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 11464021,80 грн. боргу із сплати відсоткового доходу. Відповідач-2 зазначає, що вказуючи на необхідність залучення до участі у справі стягувача і боржника, суд залучив лише боржника. Відтак, представник відповідача-2 просить суд залучити до участі у справі №914/951/19 ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в якості співвідповідача (відповідача-3), який є стягувачем у виконавчому провадженні №58738310.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про залучення співвідповідача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», просив відмовити у його задоволенні.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглянувши подане ТОВ «Юрок Плюс» клопотання про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача та відповідача-1, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
Клопотання мотивоване тим, що з огляду на предмет та підстави позову НБУ, позовні вимоги не стосуються господарсько-правових відносин, крім того, приватний виконавець діє на підставі і в межах закону України «Про виконавче провадження», отже здійснює свої повноваження, як суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, НБУ станом на день відкриття провадження у справі не є власником нерухомого майна, арешт на яке він просить суд безпідставно та незаконно скасувати. Відсутнє рішення суду, що набрало законної сили, та яким би встановлювалось право НБУ розпоряджатися майном, зокрема й подавати позови від імені власника цього майна. В резолютивній частині позовної заяви НБУ зазначає, шо власником майна є саме ТзОВ «Юрок Плюс». Відтак, на думку ТзОВ «Юрок Плюс» НБУ не є належним позивачем у справі, а позов подано до суду, якому відповідно до закону не підвідомче вирішення справи, що має стати наслідком закриття провадження у справі.
Відповідно до роз'яснення вказаного у п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи, - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи положення ст.16 ЦК України, ст.ст.12, 20 ГПК України, спори про звільнення з-під арешту майна підлягають розгляду саме в порядку господарського судочинства.
Розглянувши клопотання ТОВ «Юрок Плюс» про залучення до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача-3) Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до п. 4, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про заміну неналежного відповідача, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
З аналізу ч.1 ст.48 ГПК України слідує, що суд має право залучити до участі у справі співвідповідача лише за клопотанням позивача.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України відповідачу не надано права на подання клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, отже клопотання ТОВ «Юрок Плюс» про залучення до участі у справі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в якості співвідповідача (відповідача-3) задоволенню не підлягає.
Розглянувши подане представником ТзОВ «Юрок Плюс» клопотання про розгляд справи №914/951/19 спочатку, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 27.08.2019 р. суд залучив до участі у справі №914/951/19 в якості співвідповідача (відповідачем-2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс». У п.14 вказаної ухвали суд роз'яснив відповідачу-2 про встановлене положенням ч.4 ст.48 ГПК України право на подання клопотання про розгляд справи спочатку, вказав при цьому, що клопотання про розгляд справи спочатку подається до суду не пізніше двох днів з дня вручення ухвали про залучення співвідповідачем (ч.3 ст.183 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 ГПК України, у зв'язку із заміною неналежного відповідача, залученням співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
Як убачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення 02.09.2019 р. відправлено до точки видачі/доставки (місце виконання операції - м. Львів, індекс - 79019) та 02.09.2019 р. було вручено особисто. Відтак, ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.08.2019 р. про залучення ТОВ «Юрок Плюс» відповідач-2 отримав 02.09.2019 р.
Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Аналогічне викладено у ч.1 ст.116 ГПК України.
Враховуючи наведене, першим днем дводенного строку, наданого ТзОВ «Юрок Плюс» для подання клопотання про розгляд справи спочатку є 03.09.2019 р., а відтак, останнім днем строку, наданого для подання такого клопотання є 04.09.2019 р.
Проте, представником відповідача-2 вказане клопотання про розгляд справи спочатку подане нарочно до канцелярії суду 06.09.2019 р.
Згідно з ч.1 ст.255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ «Юрок Плюс» про розгляд справи спочатку.
Керуючись ст. ст. 48, 116, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Юрок Плюс» про закриття провадження у справі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Юрок Плюс» про залучення співвідповідачем ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
3. Відмовити у задоволенні клопотання представника ТзОВ «Юрок Плюс» про розгляд справи спочатку.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Сухович Ю.О.