79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.09.2019 Справа № 914/894/19
За позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс», м.Біла Церква Київської області
про стягнення 363'700,44 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору,
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача: Хуснутдінова Н.В. - адвокат
від відповідача: ОСОБА_1
вільний слухач: ОСОБА_2
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме, програми фіксування судового процесу (судового засідання) «Акорд».
СУТЬ СПОРУ.
На розгляд Господарського суду Львівської області 10.05.2019 р. надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» про стягнення 363' 700,44 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору здійснив поставку товару, яка не відповідає Технічним вимогам і якісним характеристикам щодо якості продукції, які були погоджені сторонами при укладенні договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.05.2019 р. справу № 914/894/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою суду від 30.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, явку сторін визнано обов'язковою.
24.06.2019 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з обгрунтуванням своєї правової позиції, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки взуття, яке було поставлене ТзОВ «Валтекс» за видатковою накладною N9 1324 від 11.07.2018 року, відповідає технічним вимогам Тендерної документації та відповідає нормативній документації, чинній на території України, а саме ГОСТ12.4.103-83 та ДСТУ EN ISO 20345:2009. Одним із обов'язкових товаросупровідних документів при поставці товару був Сертифікат експертизи, виданий ДП «Кривбасстандартметрологією» на підставі проведеної експертизи, ідентифікації та випробувань. Експертиза встановила, що взуття відповідає вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ №761 від 27.08.2008 р.) стандартам з офіційно опублікованого Переліку національних стандартів, ДСТУ ЕК 180 20345:2016 «Засоби індивідуального захисту: Взуття безпечне», ДСТУ ЕИ 180 20347:2015 «Засоби індивідуального захисту. Взуття робоче», ДСТУ 3835-98 «Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від механічного діяння. Технічні умови». Згідно вищезазначеної нормативної документації, при виготовленні взуття спеціального з верхом із шкіри для захисту від механічного діяння, допускається виготовлення деталей верху взуття, а саме халяви чобіт - із кирзи взуттєвої згідно з ГОСТ 9333 (п.5 Технічні вимоги, п.п.5.6). Технічні вимоги до взуття, яке є предметом закупівлі передбачають можливість надання еквіваленту з показниками не гіршими зазначених нормативних документів. Відповідач стверджує, що ТОВ «Валтекс» виготовлено та поставлено взуття, не нижче вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України для такого виду товару. Зазначив, що перед укладенням договору ТзОВ «Валтекс» пропонувало затвердити зразки взуття, але позивач не погодився з цією пропозицією. При відібранні зразків УМГ «Львівтрансгаз» зобов'язане було здійснити виклик представника ТОВ «Валтекс» для участі у спільному прийманні товарів, чого не було зроблено; протокол випробувань продукції № 221-Л/18 від 20.08.2018 року, виданий ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», не містить висновку про невідповідність продукції ТзОВ «Валтекс» технічним та якісним вимогам УМГ «Львівтрансгаз».
Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.07.2019 р.
Позивачем 25.07.2019 р. на адресу суду подано відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 25.07.2019 р., з метою можливого призначення судової експертизи, суд з'ясовував про наявність товару, який був поставлений за видатковою накладною №1324 від 11.07.2018 р. і щодо якого виник спір, та встановив, що такий у сторін відсутній, а є аналогічний товар. Представник позивача категорично заперечував проти призначення експертизи, оскільки товару, який був предметом поставки, уже не існує, а тому результати експертизи будуть не об'єктивні.
Протокольною ухвалою від 25.07.2019 р. Господарський суд Львівської області за клопотанням сторін продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 07.08.2019 р.
30.07.2019 р. позивач скерував на адресу суду додаткові пояснення.
06.08.2019 р. відповідачем скеровано до суду заперечення на відповідь на відзив.
07.08.2019 р. відповідачем на адресу суду подано додаткові заперечення на додаткові пояснення позивача.
У підготовчому засіданні 07.08.2019 р. суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 05.09.2019 р.
Представник позивача у судове засідання 05.09.2019 р. з'явився, вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.
У судовому засіданні 05.09.2019 р. представник відповідача вимоги позивача заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених у відзиві та письмових запереченнях.
У судовому засіданні 05.09.2019 р., відповідно до приписів ч. 1 ст.240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
25 червня 2018 року, за результатами проведених електронних торгів та у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс» укладено договір №1806000370 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у визначений договором строк передати у власність покупця «Захисне взуття (Взуття)» код 18830000-6, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари. (п.1.1 договору).
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2 договору).
Якість товарів повинна відповідати ГОСТам, ДСТУ, технічним умовам, технічній або іншій документації, яка зазначається у специфікації до договору і містить вимоги до якості товарів. Якість товарів не повинна бути нижче вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України для такого виду товару (п. 2.1 та п.2.2 договору).
Специфікацією (додаток № 1 до договору) від 25.06.2018 р., зазначено, що технічні та якісні характеристики визначені згідно тендерної документації.
Покупцем (замовником, позивачем) встановлено та погоджено учасником закупівлі (постачальником, відповідачем) Технічні вимоги та якісні характеристики предмета закупівлі: захисне взуття (взуття). Для кожного із найменувань:
1) Для черевиків шкіряних з ударостійким підноском, в т.ч.: - вимоги щодо верху взуття: матеріал: натуральна шкіра ВРХ підвищених товщин водостійка; товщина матеріалу, мм, не менш: 1,8; опірність на розрив, Н, не менш: 270; міцність кріплення швів, Н/см, не менш: 400; - вимоги щодо підноска: матеріал: метал (полікарбонат); опір впливу з енергією, Дж, не менш: 50.
2) Для чобіт шкіряних з ударостійким підноском в т.ч.: - вимоги щодо верху взуття: Матеріал: натуральна шкіра ВРХ підвищених товщин водостійка; товщина матеріалу, мм, не менш: 1,8; опірність на розрив, Н, не менш: 270; міцність кріплення швів, Н/см, не менш: 400; - вимоги щодо підноска: матеріал: метал (полікарбонат); опір впливу з енергією, Дж, не менш: 100.
3) Для чобіт шкіряних утеплених з ударостійким підноском в т.ч.: - вимоги щодо верху взуття: матеріал: натуральна шкіра ВРХ підвищених товщин водостійка: товщина матеріалу, мм, не менш: 1,8; опірність на розрив, Н, не менш: 270; міцність кріплення швів, Н/см, не менш: 400; - вимоги щодо підноска: матеріал: метал (полікарбонат); опір впливу з енергією, Дж, не менш: 200.
Загальна сума договору становить 1'298'930,22 грн. (п.3.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки, відповідно до специфікації. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації: Центральний склад, 82424 вул.Львівська, 3, с. Угерсько Стрийського району Львівської області, строк поставки: 90 календарних днів з дати укладення договору), ІНКОТЕРМС (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року)) (п.5.3 договору).
Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною (п.5.6 договору).
Пунктом 5.7 договору визначено, що приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов'язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товарів (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку і вимагати повернення сплаченої за товари грошової суми; вимагати заміни товарів на товари належної якості у визначений покупцем строк, але не пізніше 30-ти днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про заміну товарів (п.5.10 договору).
Відповідно до п.5.13 договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 № п-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № п-7 застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не перечать умовам, встановленим цим Договором.
Згідно розділу 6 договору сторони погодили, зокрема, що покупець має право відмовитись від прийняття товарів у разі їх невідповідності якості технічним характеристикам, умовам поставки та відстрочити виконання своїх зобов'язань з оплати товарів до усунення претензії покупця, а постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору, та у разі поставки товарів неналежної якості замінити такі товари відповідною кількістю товарів належної якості.
За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором (п.7.4 договору).
11.07.2018 р. ТзОВ «Валтекс» на склад покупця у с. Угерсько Стриського району Львівської області здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей на суму 1'298'930,22 грн., про що свідчить копія видаткової накладної за №1324, яка знаходиться в матеріалах справи (підписана тільки ТзОВ «Валтекс»).
Відповідачем 11.07.2018 р. зареєстровано у ЄРПН по вказаній поставці електронну податкову накладну № 53 на суму 1'298'930,22 грн., про що свідчить квитанція № 1 від 31.07.208 р. і такий документ було прийнято контрагентом.
Листом від 16.07.2019 за № 2501ВМХ-18-1240 «Щодо приймання продукції» позивач повідомив відповідача, що під час отримання товару у покупця виник сумнівів щодо відповідності товару технічним вимогам і якісним характеристикам, заявленим у тендерній документації та про намір звернутися у відділення ДП «Львівстандартметрологія» для проведення експертизи.
23.07.2018 р. позивачем складено акт відбору зразків поставленої продукції.
Протоколом випробувань від 20.08.2018 р. №221-Л/18 ДП «Львівстандартметрологія», проведених за заявкою AT «Укртрансгаз» від 17.08.2018 р. щодо проведення випробувань черевиків шкіряних з ударостійким підноском, чобіт шкіряних з ударостійким підноском, чобіт шкіряних утеплених з ударостійким підноском на предмет аналізу всіх складових верху взуття та ударостійкості носка, дійсно було підтверджено, що: у черевиках шкіряних з ударостійким підноском матеріал виготовлення елементів верху взуття (язичок та манжет) є синтетичним та відсутній ударостійкий підносок; у чоботах шкіряних з ударостійким підноском матеріал виготовлення елементів верху взуття (халява) є синтетичним та відсутній ударостійкий підносок; у чоботах шкіряних утеплених з ударостійким підноском матеріал виготовлення елементів верху взуття (халява) є синтетичним та відсутній ударостійкий підносок.
Тобто, як стверджує позивач, отриманий результат свідчив про істотне порушення вимог щодо якості товарів (недоліки, які не можна усунути), тому зважаючи на таке позивач, керуючись п. 5.10 договору надіслав відповідачу лист за №2501вих-18-1252 від 21.08.2018 р. (що містив додатком протокол випробувань від 20.08.2018 р. №221-Л/18), з проханням у найкоротший термін замінити продукцію на таку, що відповідає вимогам, зазначеним у тендерній документації. На зазначений лист позивач отримав відповідь від 29.08.2018 р. за №1558/08 у якому ТзОВ «Валтекс» повідомило, що при виготовленні взуття спеціального з верхом шкіри для захисту від механічного діяння, допускається виготовлення деталей верху взуття, а саме халяви чобіт із кирзи взуттєвої згідно з ГОСТ 9333. Технічні вимоги до взуття, яке є предметом закупівлі, передбачають можливість надання еквіваленту з показниками не гірше зазначених нормативних документів. Натомість позивач зазначає, що взуттєва кирза це штучна шкіра, що являє собою тканинну основу - тришарову кирзу, що просочена дисперсіями синтетичного каучуку в суміші з відповідними матеріалами (ГОСТ 9333-70 Кірза взуттєва. Техничні умови), тобто є - синтетичним матеріалом, а технічними вимогами і якісними характеристиками предмета закупівлі не передбачено можливості використання еквіваленту.
В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору.
Позивач стверджує, що протокол випробувань №176-Л/18 від 31.07.2018 р. «Львівстандартметрологія», на який покликається відповідач, не містив висновків щодо відповідності взуття показникам, визначених у технічних вимогах, а перевірка проводилася виключно відповідності ГОСТу, хоча сторони погодили додаткові вимоги.
11.09.2018 р. відповідачем зі складу позивача вивезено товар, поставлений ним за видатковою накладною № 1324 від 11.07.2018 р.
13.09.2018 р. відповідач скерував на адресу позивача повідомлення (вих.№1648/09 від 11.09.2018 р.) про анулювання видаткової накладної за №1324 від 11.07.2018 р. у зв'язку з непоставкою товару, а 21.09.2018 р. відповідачем складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №172 до податкової накладної № 53 від 11.07.2018 р., про що свідчить квитанція № 1 від 09.10.2018 р.
В матеріалах справи міститься лист за №1724/09 від 14.09.2018 р. наступного змісту: "ТзОВ «Валтекс» повідомляє, що через не залежні від нашого підприємства обставини, а саме, через неможливість переоснащення взуттєвої лінії для виготовлення чобіт робочих з шкіряною халявою, ТзОВ «Валтекс» до кінця 2018 р. позбавлене можливості виконати власні зобов'язання за Договором про закупівлю товарів від 25.06.2018 р., внесеним до реєстру договорів УМГ «Львівтрансгаз» за № НОМЕР_1 . На підставі викладеного вище, з метою недопущення порущення планів Вашого підприємтва щодо закупівель товарів, керуючись ч. 1 ст. 651, ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України пропонуємо достроково припинити дію Договору про закупівлю товарів від 25.06.2018 року, внесеного до реєстру договорів УМГ «Львівтрансгаз» за № НОМЕР_1 . Сподіваємось на розуміння та співпрацю у майбутньому".
Таким чином, як стверджує позивач, станом на момент звернення до суду товар належної якості позивачу не поставлений, а тому має місце прострочення виконання зобов'язань щодо своєчасної поставки товару.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України).
Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір №1806000370 від 25.06.2018 р. про закупівлю товарів «Захисне взуття (Взуття)» Код 18830000-6, укладено у межах процедури закупівлі товарів за державні кошти.
Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідачем 11.07.2018 р. за видатковою накладною №1324 здійснено постачання товару неналежної якості без його подальшої заміни у зв'язку з чим йому нараховано штраф та пеню.
В якості доказів, що підтверджують постачання товару неналежної якості, до позовної заяви долучено протокол випробувань продукції від 20.08.2018 р. №221-Л/18, в якому встановлено невідповідність продукції технічним вимогам і якісним характеристикам в частині окремих деталей взуття, які виготовлені з синтетичного матеріалу замість натуральної шкіри та відсутність ударостійкого підноска.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 де передбачено, зокрема, що отримувач продукції, у випадку виявлення невідповідності якості, призупиняє подальше прийняття продукції і складає акт у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при отриманні дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції і складанні двостороннього акту представника виробника (відправника). Суд відзначає, що таке дійсно передбачено у п.16 Інструкції, однак є застереження, якщо це передбачено в основних і особливим умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.
Судом встановлено, що у договорі від 25.06.2018 р. за № 1806000370 відповідне застереження відсутнє.
Згідно розділу 6 договору сторони погодили, зокрема, що покупець має право відмовитись від прийняття товарів у разі їх невідповідності якості технічним характеристикам, умовам поставки та відстрочити виконання своїх зобов'язань з оплати товарів до усунення претензії покупця, а постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору, та у разі поставки товарів неналежної якості замінити такі товари відповідною кількістю товарів належної якості.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п.5.10 договору у разі істотного порушення вимог щодо якості товарів (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу) покупець, зокрема, має право за своїм вибором: вимагати заміни товарів на товари належної якості у визначений покупцем строк, але не пізніше 30-ти днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про заміну товарів.
За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено (п.7.4 договору).
Враховуючи встановлені судом обставини, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив встановлені договором зобов'язання - у передбачений договором та специфікацією строк товар відповідачем не був поставленний (заміненний на якісний), що дає підстави для застосування санкцій. Товар, зазначений у накладній №1324 від 11.07.2018 р., не відповідає умовам, погодженим сторонами, про що свідчить як протокол випробувань від 20.08.2018 р., так і лист ТзОВ «Валтекс» від 14.09.2018 р., у якому сам відповідач визнав, що не має можливості виготовити чоботи з шкіряною халявою і до кінця 2018 р. не зможе виконати власні зобов'язання за договором від 25.06.2018 р., а також лист від 11.09.2018 р. про анулювання видаткової накладної у зв'язку з непоставкою товару.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 129'893,02 грн., що становить 10% від вартості непоставленого у строк товару, є обґрунтованими.
Щодо вимог про стягнення пені за не поставку у строк товару, суд частково відмовляє у цій вимозі, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування санкцій (21.09.2018 р. - 19.03.2019 р.), тоді як за умовами договору та специфікацією прострочення настало 25.09.2018 р. (поставка мала відбутися протягом 90 календарних днів з дати укладення договору, а відповідальність передбачена за порушення строку поставки, а не порушення 30 денного строку усунення недоліків, як помилково вважає позивач). Отже, обґрунтованим розміром пені за цей період за розрахунком суду є 228'611,72 грн.
Отже, судом визнано обґрунтованими вимоги позову про стягнення 129'893,02 грн. штрафу та 228'611,72 грн. пені.
Вимогу позивача про сплату вказаних сум штрафних санкцій відповідач у добровільному порядку не задовольнив.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У рішенні «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи заміну товару неналежної якості на суму 1'298'930,22 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 129'893,02 грн. штрафу та 228'611,72 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню. У вимозі про стягнення 5'195,72 грн. пені суд відмовляє за необґрунтованістю періоду нарахування.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 2265 від 26.04.2019 р. на суму 5' 455,51 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 123, 129, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс», (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Небесної Сотні, 2; код ЄДРПОУ 32393877) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, 3; код ЄДРПОУ 25560823) 129'893,02 грн. штрафу, 228'611,72 грн. пені та 5' 377,57 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2019 р.
Суддя Яворський Б.І.