ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2019Справа № 7/445
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "К.енерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 19"
про стягнення 97 994,21 грн.
за участі представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Сенчило В. В., адвокат,
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Господарський суд міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 19" про стягнення 97 994,21 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 25.06.2009 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07.09.2009.
За наслідками судового засідання 07.09.2009 суд дійшов висновку про пов'язаність справи № 7/445 із справою № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адімінстрації) про оскарження розпоряджень, у зв'язку з чим суд зупинив провадження у справі № 7/445 до вирішення справи № 8/131.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 справа № 7/445 передана на розгляд судді Полякової К.В.
Через відділ діловодства та документообігу суду 09.07.2019 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, зміну найменування позивача на Акціонерне товариство "Київенерго" та про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 74176,84 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнути з відповідача заявлені в позові три проценти річних у розмірі 2999,45 грн. та 20817,92 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 11.07.2019 провадження у справі поновлено, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а саме: відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а позивачу - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
19.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.08.2019 вказане клопотання задоволено та повідомлено сторін про призначене судове засідання.
За наслідками розгляду клопотання про закриття провадження у справі судом винесено ухвалу від 05.09.2019 про відмову в його задоволенні.
Також судом під час судового засідання 05.09.2019 замінено найменування юридичної особи позивача на Акціонерне товариство «К.енерго» згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відзиві на позов відповідач послався на те, що укладений між сторонами договір наразі втратив чинність, але відповідач за спірний період розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього відсутня заборгованість перед позивачем. Також відповідач наголосив на тому, що позивачем при розрахунку заборгованості застосовані тарифи, що визнані не чинними, а тому відповідач надав власний контррозрахунок заборгованості та компенсаційних виплат.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.06.2001 між відповідачем, як абонентом, та позивачем, як енергопостачальною організацією, укладено договір № 1630513 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).
Згідно пункту 5.1 договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Додатком № 3 до договору передбачено проведення розрахунків згідно із тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.04.2001 № 837.
Відповідно до пункту 2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Пунктом 3 вказаного додатку передбачено, що сплату за вказаними в пункті 2 документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (пункти 8.1, 8.3, 8.4 договору).
Доказів припинення дії договору в передбачений сторонами спосіб останніми не подано.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечувався факт споживання останнім теплової енергії за період з 01.02.2007 до 01.05.2009 згідно табуляграм, а також здійснення відповідачем оплати вказаних послуг на загальну суму 250637,04 грн.
Разом із цим, позивач у позовній заяві вказав на те, що оплата спожитої відповідачем теплової енергії відбулася не в повному обсязі та несвоєчасно, у зв'язку з чим борг відповідача становив 74176,84 грн., на який позивачем нараховані 20817,92 грн. інфляційних втрат та 2999,45 грн. трьох процентів річних.
Оскільки під час періоду, в якому провадження у справі зупинялося до вирішення справи № 8/131 відповідач суму основного боргу погасив, позивач просив провадження у відповідній частині позову закрити та стягнути з відповідача 20817,92 грн. інфляційних втрат та 2999,45 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Згідно із частиною 6 та частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
За змістом підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до положень статей 14, 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в м. Києві є зосередження у Київської міської державної адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Конституційний Суд України у рішенні №21-рп/2003 від 25.12.2003 вказав, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.
Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до статті 1 Указу №493/92 від 03.10.1992 Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Такі нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою №731 від 28.12.1992 Кабінету Міністрів України, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
У абзаці 2 пункту 15 вказаного Положення зазначено, що нормативно-правові акти, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Як встановлено судом, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2014 у справі № 761/8760/14-а (номер провадження 2-а/761/220/2014), яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30 травня 2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».
За таких обставин, суд не застосовує тарифи, які затверджені вищевказаними розпорядженнями, оскільки останні визнані в судовому порядку незаконними та не чинними з моменту їх прийняття.
Натомість, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення» (зареєстрованим у Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 за № 46/429) зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями КМДА від 14.10.2003 № 1907, від 10.12.2004 № 2249, від 31.03.2005 № 499, передбачено тариф на виробництво теплової енергії - 65,30 грн (з ПДВ).
Відповідно до здійсненого перерахунку на підставі чинних на час спірного періоду тарифів, суд дійшов висновку про те, що складений позивачем розрахунок ціни позову не є документально підтвердженим та останнім не обґрунтовано правомірність застосованих ним тарифів, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги загальну суму сплачених відповідачем за договором коштів у спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості за визначений позивачем період. Наведені судом обставини слугували для відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та є підставою для відмови в позові в цій частині.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із поданого відповідачем контррозрахунку заборгованості за спірний період, з урахуванням дат і сум здійснених відповідачем оплат, суд дійшов висновку про те, що внаслідок несвоєчасної та неповної оплати відповідачем спожитої теплової енергії у останнього виникало прострочення за періоди березень-вересень 2007 року та лютий-березень 2008 року.
Отже, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення компенсаційних виплат, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню 305,48 грн. трьох процентів річних та 981,39 грн. інфляційних втрат за вказані вище періоди прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 19" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 83/2; ідентифікаційний код 23493672) на користь Акціонерного товариства "К.енерго" (85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) 305 (триста п'ять) грн. 48 коп. трьох процентів річних, 981 (дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 12 (дванадцять) грн. 87 коп. державного мита та 4 (чотири) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.09.2019.
Суддя К.В. Полякова