Справа № 752/9092/19
Провадження №: 1-кп/752/1410/19
підготовчого судового засідання
10.09.2019 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження - №12018100010006144 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тоболи Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., громадянина України, освіта вища, який працює у ТОВ «Магма», одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
з участю сторін та учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 ,
встановив:
03.05.2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, із Київської місцевої прокуратури № 1.
07.05.2019 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва призначено підготовче судове засідання.
Дане кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м.Києва.
Як зазначено у обвинувальному акті, ОСОБА_4 , 25.05.2018 року приблизно о 18 год. 45 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у світлий час доби по сухому, чистому, асфальтобетонному дорожньому покриттю проїзної частини вул. Голосіївська, яка розділена відповідною дорожньою розміткою по одній смузі для руху в обох напрямках, зі сторони вул. О. Кошового у напрямку вул. Добрий шлях у м. Києві, зі швидкістю приблизно 30 км/год, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований неподалік буд. 15 вул. Голосіївської у м. Києві, та позначений дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР України, порушив вимоги пунктів 2.3 б, 10.1, 18.1 правил дорожнього руху України, а саме: проявив не уважність та не правильно зpeaгував на зміну дорожньої обстановки, при здійсненні повороту ліворуч та наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості свого руху, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. У результаті чого, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 передньою правою частиною свого автомобіля марки «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , яка переходила проїзну частину вул. Голосіївська у м. Києві з права на ліво відносно руху вказаного автомобіля та мала перевагу в русі.
Внаслідок чого, пішохід ОСОБА_7 тримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. п. 2.3 б, 10.1, 18.1 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У підготовчому судовому засіданні потерпіла та її представник, обвинувачений та його захисник заявили клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням потерпілого та обвинуваченого.
Обвинувачений вказав, що він не оспорює своєї вини, наслідки закриття справи з даних підстав розуміє та просить задовольнити клопотання. Потерпіла зазначила, що матеріальних чи інших претензій до обвинуваченого не має, вони примирились, просила закрити провадження у справі.
Прокурор не заперечувала проти закриття справи на підставі ст. 46 КК України, крім того, просила вирішити питання щодо речового доказу, а також стягнути із обвинуваченого витрати на залучення експерта.
Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання потерпілої та обвинуваченого підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 314 КПК України суд за результатами підготовчого судового засідання, крім іншого, має право закрити провадження у випадку встановлення, в тому числі, підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України. Дана норма передбачає право суду закрити кримінальне провадження, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила необережний злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене у ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно з даних обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до необережних злочинів невеликої тяжкості, згідно наданих суду документів, що характеризують його особу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, характеризується позитивно. Потерпіла немає до нього будь-яких претензій, шкода відшкодована, потерпіла примирилась з обвинуваченим.
Враховуючи те, що у справі наявні всі обов'язкові елементи, перелічені у ст.46 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також те, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки такого закриття справи, керуючись вимогами закону, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання обвинуваченого та потерпілої, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити.
Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 100 КПК України вважаю за доцільне вирішити питання щодо речового доказу у даному провадженні.
Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 124 КПК України, вважаю безпідставним вказівку прокурора на необхідність стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експерта, оскільки таке стягнення можливе лише за наявності обвинувального вироку суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 284, 314, 370, 372 КПК України, ст. 46 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд
ухвалив:
клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_7 задовольнити.
Кримінальне провадження № 12018100010006144 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Речовий доказ у справі - автомобіль «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому за належністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1