Справа № 175/4106/18
Провадження № 2/175/1329/18
29 серпня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Новік Л.М.,
за участю секретаря - Сапай О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Слобожанське цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, -
Позивач звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування своїх вимог зазначила, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із кадастровим №1221455400 :02:002 : 0601 за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_2. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В. В. зареєстрований в реєстрі за №1747 від 16 червня 2017 року та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 89770761 від 16.06.2017р. Позивачем було проведено геодезичні роботи щодо перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість). У відповідності до технічного звіту, що було зроблено за результатом проведення таких робіт, було встановлено межові знаки та відповідно акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання передано їх на зберігання позивачу. Зазначена обставина доказується технічним звітом з геодезичних робіт щодо перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість), що виконано інженером геодезистом ФЛП ОСОБА_3 .
У червні 2018 року позивач вирішила встановити паркан (огорожу) згідно визначених меж своєї земельної ділянки та сусідньої земельної ділянкою, яка належить ОСОБА_2 . 12 червня 2018 року проходили роботи по встановленню металевих стовпчиків - бетонування їх у фундамент. В цей день, 12 червня 2018 року відповідач прибула на свою земельну ділянку та побачивши проведення будівельних робіт по встановленню паркану почала вести себе вкрай агресивно: лаятися, кричати, розмахувати руками, погрожувати, а потім почала діставати металеві стовпчики із бетону, який ще не встиг затвердіти, ламати фундамент, перекидати металеві стовпці на земельну ділянку позивача. Зазначена обставини доказуються відеозаписом (відеозапис на оптичному диску додається) та копією пояснення відповідача від 19.07.2018р. Зазначені дії відповідача завдали матеріальної шкоди позивачу у розмірі 2 640 грн. 34 коп. (дві тисячі шістсот сорок грн. 34 коп.) ринкова вартість робіт з встановлення металевих стовпчиків паркану (огорожі) та відновлення паркану (огорожі).
Зазначена обставина доказується висновком експерта №5 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження для Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у порядку ст. 106 ЦПК України, що виконано судовим експертом Рибкіним Віктором Петровичем від 15.09.2018 р.
Розмахуючи одним із металевих стовпців відповідач нанесла легкі тілесні ушкодження позивачу. Зазначена обставини доказуються відеозаписом (відеозапис на оптичному диску додається) та копією пояснення відповідача від 19.07.2018 р. Отже, через агресивну поведінку відповідача позивач отримав легкі тілесні ушкодження та звернувся для обстеження до КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи ДОР». Зазначена обставина доказується висновком спеціаліста судово-медичного експерта №1708 складений судмедекспертом Тимошенко Н.О. та довідкою № 5940 КЗ «Дніпропетровська клінічна лікарня № 16» Дніпропетровської міської ради. Через зазначені обставини сталось погіршення здоров'я позивачки: вона відчувала постійну біль у нозі, не могла нормально спати уночі через чіпляння рани за постільну білизну. Порушення сну у свою чергу призвело до головних болей, запаморочення, слабкості. Окрім того, у червні - липні місяцях позивачка була позбавлена можливості у жару одягати плаття та спідниці, а також відвідувати пляж. На нозі позивачки залишився шрам від рани, через що позивачка коли одягає відкритий одяг постійно відчуває почуття сорому. Моральну шкоду оцінює у 30000,00 грн.
Також позивачем були понесені судові витрати, які складаються з: на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 2500,00 грн.: по сплаті судового збору 704,80 грн., підготовка позовної заяви 1200,00 грн., підготовка клопотань, заяв 400 грн., участь представника в судових засіданнях 2400,00 грн., ознайомлення зі справою 750,00 грн., отримання документів із суду 800,00 грн.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) 2 640 грн. 34 коп. (дві тисячі шістсот сорок грн. 34 коп.) матеріальної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) 30 000 грн. 00 коп. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) моральної шкоди. Покласти на ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати ОСОБА_1 покласти на відповідача.
Відповідач не погодившись з позовними вимогами надала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позову просили відмовити. Представник відповідача зазначила, що твердження позивача про те, що їй була завдана матеріальна шкода відповідачем у розмірі 2640, 34 грн. не відповідають дійсності. Оскільки позивач проводила роботи на території відповідача. Позивач своїми діями хотіли як найскоріше заволодіти частиною земельної ділянки яка належить саме відповідачу.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_2 .
Власником сусідньої земельної ділянки АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 .
З урахуванням технічного звіту (а.с.12-15), по проведенню геодезичних робіт щодо перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) позивачем 12 червня 2018 року були проведенні роботи щодо встановлення паркану (огорожі), а саме металевих стовпчиків - бетонування їх у фундамент, згідно визначених меж своєї земельної ділянки та сусідньої земельної ділянкою, яка належить відповідачу ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 демонтувала металеві стовпчики із бетону, при цьому спричинила тілесні ушкодження позивачу.
Згідно висновку спеціаліста судово-медичного експерта №1708 від 13.06.2018 року, вбачається, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на її тілі на правій гомілці, що спричинені від дії тупого твердого предмету, можливо з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в термін в термін, на який вказує обстежена. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. (а.с.16-17).
В матеріалах справи є копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040440000898 від 14.07.2018 року за ч.1 ст.125 КК України, з якого вбачається, що 12.06.2018 року близько 15:30 год. за адресою: смт. Обухівка с/т/ «Аіст» невідома особа спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЖЄО №11118 від 13.07.2018 року). (а.с.74).
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем завдані збитки позивачу у вигляді демонтування металевих стовпчиків паркану.
Згідно висновку експерта №5 за результатами проведення будівельно - технічного дослідження від 15.09.2018 року, вбачається, що ринкова вартість робіт з встановлення металевих стовпчиків паркану (огорожі) та відновлення паркану (огорожі) складає 2640,34 грн. (а.с. 20).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки відповідачем завдано позивачу матеріальні збитки, що не спростовано ОСОБА_2 відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, тому з відповідача на корить позивача підлягає стягненню їх розмір у сумі 2640 грн. 34 коп.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , моральні страждання позивача полягають у завданні їй легких тілесних ушкоджень, через що вона відчувала біль у нозі, втратила сон, порушення звичайного ритму життя, а також спричиненні їй матеріальних збитків.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Згідно ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло у зв'язку з неправомірною поведінкою відповідача, що призвело до моральних переживань.
При вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди судом враховуються положення п. п. 3, 5, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
З огляду положення вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Разом з тим, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 30000 грн., є завищеним. Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
Та як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі "Перна проти Італії", від 09 лютого 2007 року "Білуха проти України", - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Враховуючи викладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та вважає, що грошова сума у розмірі 500,00 грн. є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду.
Вирішуючи питання про судові витрати суд приходить до наступного.
За змістом частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно п. 9 ч.4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Судом встановлено, що позивачем надано попередній розрахунок судових витрат на суму 9250,00 грн.
Позивачем сплачено витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн., що документально підтверджені, а тому суд вважає за необхідне стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт(акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги (а.с.35-36).
Враховуючи, що представник позивача не надав суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги.
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду у розмірі 2640 грн. 34 коп. (дві тисячі шістсот сорок гривень тридцять чотири копійки), моральну шкоду у розмірі 500 грн. 00 коп. (п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Новік