Справа № 173/2114/17
Номер провадження1-кп/173/31/2019
іменем України
10 вересня 2019 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
Обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська,
Дніпропетровської області, українця, громадянина
України, із неповною середньою освітою, не
працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не
маючого, зареєстрованого фактично проживаючого
по
АДРЕСА_1 , мобільний тел. НОМЕР_1 , ІНН НОМЕР_2 ,
раніше судимого:
-01.12.2015 року Баглійським районним судом, м.
Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області за ст. 289
ч.2, 185 ч.2, 186 ч.2, 194 ч. 2, 70 ч. І КК України до 5
років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 ч. І КК
України приєднано не відбуту частину покарання 1 міс,
до відбуття 5 років 1 міс. позбавлення волі. Вирок
переглянуто 23.05.2016 року Бердянським міським
судом Запорізької області. Звільнений 03.11.2016 року
з Бердянської ВК Запорізької області (№77), по
відбуттю строку покарання.
-10.07.2017 року Верхньодніпровським районним
судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 1 КК
України до обмеження волі строком 2 роки, відповідно
до ст. 75, п.2 ч. ст. 76 КК України від відбуття
покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік,
вирок набрав чинності 10.08.2017 року;
-23.05.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду від 10.07.2017 року, остаточно до відбуття 5 років 7 місяців позбавлення волі;
-24.05.2018 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду від 10.07.2017 року, остаточно до відбуття 5 років 1 місяць позбавлення волі;
- 23.07.2018 року Вільногірським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 310 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацію майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року та вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 4 травня 2018 року до шести років позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк з конфіскацією майна.
і
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вільногірськ,
Дніпропетровської області, українця, громадянина
України, із середньою спеціальною освітою, не
працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на
утриманні не маючого, зареєстрованого і фактично
проживаючого по
АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 01.12.2015 року Баглійським районним судом, м.
Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області за ст. 289
ч.2, 185 ч.2, 186 ч.2, 194 ч. 2, 70 ч.І КК України до 5
років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 ч.І КК
України частково приєднано не відбуту частину її
покарання 1 міс по вироку Верхньодніпровського РС від
31.05.2013 року, до відбуття 5 років 1 міс. позбавлення
волі. Вирок переглянуто 27.04.2016 року
Жовтоводським МС Дніпропетровської області, рішення
ст. 72 ч.5 КК України: зарахування з 19.11.13-04.01.16
р,, звільнений 04.11.2016 року з Жовтоводської
Дніпропетровської області № 26 по відбуттю строку
покарання;
-23.05.2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна
-24.05.2018 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду від 10.07.2017 року, остаточно до відбуття 5 років позбавлення волі.
-23.07.2018 року Вільногірським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 289, КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацію майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 травня 2018 року та вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 4 травня 2018 року у вигляді 5 років 8 місяців позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк з конфіскацією майна
У вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України
ОСОБА_5 26 серпня 2017 року близько 03.00 години, разом із ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились поблизу залізничного вокзалу м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, розташованого по вул. Привокзальна буд. 1 у вказаному населеному пункті, де побачили раніше не знайомого їм громадянина ОСОБА_7 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_6 підійшли до ОСОБА_7 та попрохали у нього цигарки. Потерпілий ОСОБА_7 пригостив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цигарками, після чого останні почали прохати у нього мобільний телефон, для здійснення |дзвінка. Отримавши відмову від ОСОБА_7 , у наданні мобільного телефону, ОСОБА_6 реалізовуючи вказаний спільний злочинний умисел, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область лівої вилиці останнього, після чого ОСОБА_5 також наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область обличчя. Далі, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням до потерпілого фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 умисно нанесли ОСОБА_7 не менше 10 ударів руками в область обличчя, голови та тулубу, після чого потерпілий ОСОБА_7 від вказаних ударів впав на землю, де ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, умисно дістав з лівої кишені куртки потерпілого мобільний телефон "Хіаоmi Redmi 3 S" 4G 3GB RAM 32 GM ROM. Imei НОМЕР_3 , іmei 2: НОМЕР_4 , з сім-карткою мобільного оператору «Лайфселл», вартістю 2720,00 гривень та 25,00 гривень відповідно, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 145 від 24.11.2017 року.
Після вказаних дій ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 пішли у напрямку вул. Павлова м. Верхівцеве, залишивши ОСОБА_7 лежати на місці скоєння злочину. Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи єдиний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 та спричинення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 приблизно о 03 год. 30 хв. вирішили повернутися на місце вчинення кримінального правопорушення, для того, щоб дізнатися у потерпілого пароль до мобільного телефону " Хіаоmi Redmi 3 S ", але зустріли потерпілого ОСОБА_7 поблизу домоволодіння № 3 по вул. Привокзальна м. Верхівцеве, який йшов їм на зустріч. Отримавши від ОСОБА_7 відмову надавати пароль до телефону, ОСОБА_5 , наніс кулаком правої руки один удар в обличчя ОСОБА_7 , від якого останній впав на землю, де ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, нанесли ОСОБА_7 не менш 10 ударів руками і ногами по голові, тулубу та кінцівкам, після чого разом підняли із землі потерпілого та тримаючи його під руки та за одяг, відвели у чагарники на відстань близько З м. від домоволодіння № 3 по вул. Привокзальна м. Верхівцеве. І далі, перебуваючи у вказаному вище місці, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , доводячи свій злочинний намір до закінчення, наніс один удар кулаком правої руки в область живота ОСОБА_7 , від якого останній впав на землю, ОСОБА_5 знов почав вимагати у нього пароль до телефону. Отримавши від ОСОБА_7 відмову у наданні паролю, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, після чого ОСОБА_6 приставив до горла потерпілого манікюрні ножиці, які мав при собі та почав вимагати у нього гроші, при цьому виказуючи погрози спричинення ножицями тілесних ушкоджень. Після чергової відмови потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , діючи з особливою жорстокістю, за допомогою вказаних вище манікюрних ножиць відрізав верхню частину правої вушної раковини ОСОБА_7 та за допомогою запальнички, яка була при ньому, спричинив опіки шкіри на обох зап'ястках рук потерпілого, а ОСОБА_5 наніс один удар ногою по тулубу ОСОБА_7 та керуючись корисливим мотивом, умисно зняв з ніг потерпілого ОСОБА_7 кросівки тканинні темно синього кольору з елементами шкіри замшу, з емблемою фірми «Niке», білою підошвою та білими шнурками вартістю 383,00 гривень згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 145 від 24.11.2017 року, які поклав у рюкзак до ОСОБА_6 , та разом з ним з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши ОСОБА_7 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 145 від 24.11.2017 року матеріальний збиток на загальну суму 3128 гривень, у цінах, які діють на момент вчинення кримінального правопорушенні. У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 121-Е від 10.11.2017 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеня, ранами на шкірі в правій виличній ділянці, в ділянці перехідної верхньої губи, в ділянці правої вушної раковини, синцями на шкірі в обох ділянках голови, на нижніх та верхніх повіках обох очей, які згідно п.п 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»,затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я понад шести діб, але не більше 21 доби; ушкодження у вигляді саден на шкірі обличчя, в обох поперекових ділянках, опіків шкіри в ділянках обох зап'ястків згідно п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень; могли бути утворена від дії тупого твердого предмета або предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі), давність їх утворення може відповідати строку, казаному в описовій частині постанови.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що він сам без ОСОБА_6 , забрав у потерпілого ОСОБА_7 ,. кросівки і мобільний телефон, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження. Кросівки він взув замість своїх. Мобільний телефон здав в ломбард в м. Дніпродзержинську.
Обвинувачений ОСОБА_6 , вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він даного злочину не вчиняв. У відділі поліції спеціально підробили документи, які він підписав, так як працівники поліції пояснювали, що йому нічого не буде.
Проте, вина обвинувачених ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні.
Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що того дня він вийшов з дому та гуляв разом зі своїми друзями в центрі м. Верхівцеве. Спочатку були в кафе, потім пішли до магазину. Після чого його друзі розійшлись по домах, а він залишився. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , підійшли до нього поговорили, просили закурити. Він дав їм цигарки. Потім ОСОБА_6 , попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка. Він відмовився його дати. Тоді ОСОБА_6 , наніс йому два удари в область голови від яких він впав. Потім ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , нанесли йому ще декілька ударів. Після чого вони витягли в нього з кишені мобільний телефон та пішли. Через деякий час він підвівся та пішов додому. Але його знову зустріли ОСОБА_5 , і та ОСОБА_6 , та почала вимагати, щоб він сказав пароль мобільного телефону, але він відмовився назвати пароль, після чого вони знову почали його бити, він впав в кущі, де обвинувачені продовжили наносити йому удари. Так як він і в подальшому відмовлявся назвати їм пароль від мобільного телефону, ОСОБА_6 , ножицями відрізав йому шматочок вушної раковини та за допомогою запальнички спричинив йому опіки рук. Після чого ОСОБА_5 , зняв з нього кросівки і забрав собі.
З показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що він гуляв коло річки разом з друзями, з ними були ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дівчата. Потім працівники поліції привезли їх до відділку поліції. Коли їх везли до поліції ОСОБА_11 , дав йому підзатильник та сказав, щоб він взув його кросівки. Вони перевзулись в машині, що їх везла. Він дав ОСОБА_5 , свої шльопанці. Коли їх привезли до поліції почали знімати на відео, бити, при цьому понятих не було.
З показань свідка ОСОБА_12 , встановлено, що в 2017 році вона була запрошена до Верхівцевського відділку поліції, так як опитувались діти з приводу побиття хлопчика. Вона працює вчителем і її часто запрошують до поліції, коли потрібно допитати неповнолітніх. В її присутності допитувався ОСОБА_13 . Вона пам'ятає, що мова йшла про взуття і що діти обмінялись взуттям. Пояснення давались в спокійній обстановці. Ніякого впливу, а тим паче побиття не було. ОСОБА_13 не скаржився на те, що його били. І при дачі пояснень ніякого побиття дітей не було. Вона підписала протокол допиту ОСОБА_14 .
Показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив , що він був пойнятим у відділку поліції при вилученні кросівок. Він перебував у відділенні поліції, коли привезли хлопців. Він пам'ятає хлопця на прізвище ОСОБА_16 , його привели в кабінет, де останній пояснював, що взуття йому передав ОСОБА_17 . Столба не був побитим і в кабінеті його ніхто не бив і не знущався над ним. Ніякого морального та фізичного тиску до нього не застосовувалось.
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_18 , який також був понятим при вилученні кросівок.
Вина обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Зокрема, протоколом огляду від 09.11.2017 року, за яким було проведено огляд кросівок темного кольору з підошвою і шнурками білого кольору з емблемою «Nike», які вилучено у неповнолітнього ОСОБА_14 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.11.2017 року з фототаблицею до нього. Згідно якого потерпілий ОСОБА_7 , впізнав кросівки темно-синього кольору з емблемою «Nike», що розташовані зліва на право під номером 2. При цьому потерпілий попередньо вказав ознаки за якими він може впізнати свої кросівки.
Договором від 26.08.2017 року про надання фінансового кредиту під заставу № 15.3824/0. Згідно якого під заставу мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 3 S" були видані грошові кошти.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.11.2017 року відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав особу під № 4, яка відкрито заволоділа належним йому майном з спричиненням тілесних ушкоджень. Під номером 4 розміщений ОСОБА_5 , який сам обрав дане місце.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.11.2017 року відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав особу під № 2, яка відкрито заволоділа належним йому майном з спричиненням тілесних ушкоджень. Під номером 2 розміщений ОСОБА_6 , який сам обрав дане місце.
Висновком судово-медичної експертизи № 121-Е від 10.11.2017 року згідно якого ОСОБА_7 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеня, ранами на шкірі в правій виличній ділянці, в ділянці перехідної верхньої губи, в ділянці правої вушної раковини, синцями на шкірі в обох ділянках голови, на нижніх та верхніх повіках обох очей, які згідно п.п 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»,затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я понад шести діб, але не більше 21 доби; ушкодження у вигляді саден на шкірі обличчя, в обох поперекових ділянках, опіків шкіри в ділянках обох зап'ястків згідно п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень; могли бути утворена від дії тупого твердого предмета або предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при співударі о такий (такі), давність їх утворення може відповідати строку, казаному в описовій частині постанови.
Висновком судової товарознавчої експертизи № 145 від 24.11.2017 року Згідно якої ОСОБА_7 спричинений матеріальний збиток на загальну суму 3128 гривень, у цінах, які діють на момент вчинення кримінального правопорушення, яка складається з вартості мобільного телефону «Xiaomi Redmi 3S» - 2720.00 грн, і з вартості кросівок тканинних, темно-синього кольору з елементами шкіри замшу, з білою підошвою і білими шнурками з емблемою фірми «Nike» - 383.00 грн.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.11.2017 року з фото таблицею до нього згідно якого потерпілий ОСОБА_7 , розказав та показав, де, коли та яким чином відносно нього було вчинено розбійний напад та куди і скільки раз обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 наносили йому удари, відрізали шматок вушної раковини, спричинили опіки рук.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , вірно, кваліфікували за ч. 2 ст.187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 , своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення покарання за вчинене.
Доводи ОСОБА_5 , про те, що дане кримінальне правопорушення вичинив він сам без ОСОБА_6 , суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються пояснення потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив що розбійний напад на нього вчинили обвинуваченні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . При цьому потерпілий послідовно пояснив, які дії були вчинені відносно нього кожним із обвинувачених. Показання надані потерпілим в судовому засіданні узгоджуються з його поясненнями наданими під час проведення слідчого експерименту. Під час якого потерпілий детально показував місця, де на нього був здійснений напад та де йому були спричинені тілесні ушкодження. Хто із обвинувачених чим та куди наносив удари, зрізав мочку вуха та спричинив опіки і заволодів належним йому майном. Крім того потерпілий пояснив, що він раніше був знайомий із обвинуваченим ОСОБА_5 , а ОСОБА_6 , знав лише як жителя м. Верхівцево, відповідно підстав для обговорення обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілим судом не встановлено.
Тому невизнання вини ОСОБА_5 , в частині того, що він вчинив кримінальне правопорушення разом з обвинуваченим ОСОБА_6 ,. суд також розцінює як спосіб захисту з метою зменшення відповідальності за вчинене діяння.
Доводи обвинувачених, що під час проведення впізнання ОСОБА_6 , було поставлено на місце, де раніше був обвинувачений ОСОБА_5 , а підставні не змінювались, відповідно потерпілий і впізнав ОСОБА_6 , суд вважає безпідставними, так як згідно протоколів пред'явлення для впізнання обвинувачені ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , займали різні місця, відповідно під номером 4 і 2, які обирали довільно. Крім того у потерпілого попередньо з'ясовувались ознаки осіб, що здійснили на нього напад за якими він може впізнати їх. Згідно протоколу пред'явлення для впізнання обвинуваченого ОСОБА_5 , підставними особами були: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і ОСОБА_21 . Згідно протоколу пред'явлення для впізнання обвинуваченого ОСОБА_6 , підставними особами були ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_24 таким чином підставними особами у кожного із обвинувачених були різні особи і обвинувачені займали різні місця, чим повність спростовуються доводи обвинувачених ОСОБА_5 ,.і ОСОБА_6 , щодо вказаних ними порушень під ч ас пред'явлення їх потерпілому для впізнання. В судовому засіданні потерпілий також підтвердив, що обвинувачені ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , є саме тими особами, які здійснили на нього розбійний напад, спричинили йому тілесні ушкодження і заволоділи його мобільним телефоном і кросівками. Крім того з самого початку досудового розслідування потерпілий вказував, що напад на нього був чинений двома особами, а не однією особою. Як вже зазначалось вище підстав для оговорення потерпілим обвинувачених під час розгляду справи не встановлено.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_8 , в тій частині, що він під час досудового слідства давав пояснення під тиском, моральним та фізичним, його допитували без педагога, понятих та застосовували фізичне та психологічне насилля. Так як дані його пояснення спростовуються поясненнями свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , і ОСОБА_18 . Крім того в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 ,. підтвердив факт того, що він помінявся взуттям з ОСОБА_5 , коли їх везли до відділення поліції, і сам обвинувачений ОСОБА_5 ,. не заперечує цього факту. При цьому з поведінки свідка було видно, що він побоюється обвинувачених, довго обдумує свої відповіді, намагаючись відповісти таким чином, щоб не нашкодити обвинуваченим. І в судовому засіданні тиску до даного свідка учасниками розгляду справи не застосовувалось.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, застосованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання , як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи. Воно має бути законним ( не свавільним) та пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) .
Відповідно призначаючи покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, та дані про особу обвинувачених, які на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебувають. За місцем проживання і обвинувачений ОСОБА_5 і обвинувачений ОСОБА_6 характеризуються негативно, зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя. Раніше неодноразово судимі. Ніде не працюють і не навчаються, хоч є особами працездатного віку.
Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено .
Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи всі вище наведені обставини суд вважає необхідним призначити обвинуваченим покарання виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України з конфіскацією належного їм на праві приватної власності майна, яке вважає необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення обвинуваченими інших злочинів, а також пропорційним вчиненому обвинуваченими діянню.
Оскільки обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_26 , засуджені Вільногірським міським судом Дніпропетровської області з урахуванням вироків Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська та Криничанського районного суду Дніпропетровської області і вчинили злочин по даній справі до постановлення попереднього вироку, то загальну міру покарання ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 , слід призначати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.
Долю речових доказів якими у справ і визнані: кросівки темно-синього кольору з елементами шкіри замшу, з білою підошвою і білими шнурками з емблемою фірми «Nike» і договір про надання фінансового кредиту під заставу № 15.3824/0 від 26.08.2017 року ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» з предметом застави мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3S», вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_5 ,. і ОСОБА_6 , Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області не обирався. Проте ухвалою суду від 25.10.2018 року у відповідності до ст 350, 537 КПК України обвинувачені залишені в установі виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 4 до закінчення розгляду даного кримінального провадження. Тому суд вважає за необхідне залишити обвинувачених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в установі виконання покарань до набрання вироком суду законної сили, оскільки обвинувачені є вже засудженими особами до покарання у вигляді позбавлення волі
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 50, 65, Кримінального кодексу України, ст.ст. 368, 370, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обраховувати з 13 вересня 2017 року, зарахувавши в цей строк відбуття ним покарання за вироком Баглійського районного суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.05.2018 року, Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 і Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року по 10.09.2019 року
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обраховувати з 13 вересня 2017 року, зарахувавши в цей строк відбуття ним покарання за вироком Баглійського районного суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.05.2018 року, Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 і Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року по 10.09.2019 року.
Залишити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 4 до набрання вироком законної сили.
- Речові докази:
-- кросівки темно-синього кольору з елементами шкіри замшу, з білою підошвою і білими шнурками з емблемою фірми «Nike», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 після набрання вироку законної сили повернути потерпілому останньому.
-- договір про надання фінансового кредиту під заставу № 15.3824/0 від 26.08.2017 року ПТ «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» з предметом застави мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3S» залишити в матеріалах кримінальної справи № 173/2114/17 (провадження 1-кп/173/31/2019).
Цивільний по справі не заявлений.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано і не змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1