Справа: № 200/3911/19
2-п/200/89/19
«29» серпня 2019 року. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Томаш В.І., при секретарі - Кубрак К.В., за участю представника відповідача - Борисової Ю.В., представника позивача - Косяченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву адвоката Борисової Ю.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 «про перегляд заочного рішення»,-
18 квітня 2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська постановлене заочне рішення по цивільній справі №200/3911/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом виселення».
01.07.2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява адвоката Борисової Ю.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.04.2019 року.
Заява вмотивована тим, що судом безпідставно постановлено заочне рішення суду, оскільки відповідач не була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в зв'язку з чим не з'явилась в судове засідання та не надала відзив на позовну заяву, не мала можливості реалізувати свої процесуальні права та не могла висловити свою позицію щодо позовних вимог та їх захищеності. У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення її, про існування судового рішення, вона не знала та заочне рішення не отримувала, дізналася про заочне рішення лише 12.06.2019 року отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження. З рішенням суду не згодна та зазначає, що також Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська не розглянуто по суті питання щодо законності набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі ухвалення заочного рішення від 01.09.2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «про стягнення суми боргу», яке ухвалою суду від 02.04.2018 року було скасоване. Таким чином вважає, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2018 року щодо усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 , є передчасним. В зв'язку з чим просить суд погновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення від 18.04.2018 року та призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження.
В судовому засіданні адвоката Борисова Ю.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала в повному обсязі, просила скасувати заочне рішення.
В судовому засіданні представника позивача - Косяченко К.В. проти заявленої заяви щодо скасування заочного рішення заперечував, вважає її необґрунтованою.
Суд, дослідив матеріали справи, вважає заяву не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 18 квітня 2019 року була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом виселення» та заочним рішенням суду позовні вимоги були задоволені повністю та усунуто ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні ним права користування належним йому на праві власності нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1371910112101).
Відповідно до ст. 280 ЦПК України Умови проведення заочного розгляду справи 1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. 3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Згідно ст. 283 ЦПК України Повідомлення про заочне рішення 1. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Адвокат Борисова Ю.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , скориставшись правом, яке передбачено ст. 280-284 ЦПК України, звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, але з пропуском без поважних причин терміну, встановленого ст. 284 ЦПК України і ставить питання про поновлення цього строку.
Відповідно до положень ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
З огляду на те, що відповідач був обізнаний про наявність вищезазначеного заочного рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а заява про перегляд цього рішення подана 01.07.2019 року, суд вважає, що відповідачем пропущений строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
В своїй заяві адвокат Борисова Ю.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 зазначає про те, що про час та день судового розгляду даної цивільної справи ОСОБА_1 належним чином не була повідомлена, про що свідчить відсутність в матеріалах справи такого повідомлення.
Але судом встановлено, що саме на адресу ОСОБА_1 направлялися повістки про слухання справи, про прийняте судом рішення у справі, які відповідач повинен бути отримувати, оскільки про поданий спір, позов знав, так як поштові повідомлення до нього доходять.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 287 ЦПК України Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення 1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. 4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ознайомившись зі змістом заяви адвоката Борисової Ю.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 квітня 2019 року, суд вважає, що причини неявки в судове засідання, не є поважними та заява не містить доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Так в цій заяві про перегляд рішення зазначено, що відповідачу не було відомо про час та дату судового засідання, судова повістка про виклик в судові засідання відповідачем не отримана, однак зазначене твердження не відповідає дійсності і є лише припущенням відповідача нічим не підтвердженим, оскільки повістка направлялася судом на адресу відповідача, про що є відповідні докази в матеріалах справи, направлення повістки судом було завчасно. Отже, суд робить висновок про те, що цей відповідач по справі був своєчасно належним чином повідомлений про слухання справи.
Таким чином, заява адвоката Борисової Ю.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, які нічим не підтверджуються, з метою уникнення від виконання зобов'язань перед позивачем, що в свою чергу суперечить ЦПК України, де вказано про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, можливо зробити висновок про те, що підстави для скасування заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2019 року відсутні.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що заява не підлягає задоволенню повністю.
Не може суд прийняти до уваги позицію сторони цього відповідача стосовно наполягання на своїй заяві про перегляд заочного рішення суду, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає можливим заяву адвоката адвоката Борисової Ю.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259 - 263, 285 - 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву адвоката Борисової Юлії Володимирівни в інтересах відповідача ОСОБА_1 «про перегляд заочного рішення» по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом виселення» - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бабушкінського
районного суду Томаш В.І.