Справа № 200/9486/19
2/200/3443/19
09 вересня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Лукінова К.С.
При секретарі - Богачова В.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20.06.2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказуючи на те, що 03 жовтня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 918. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З грудня 2016 року між позивачкою та відповідачем почалися непорозуміння, вони весь цей час сварилися, проживали декілька місяців окремо, потім знову проживали разом. Такі відносини тривали до квітня 2019р., шлюбні стосунки остаточно припинені в квітні того ж року, з цього часу подружжя мешкає окремо один від одного, позивачка залишилась з дитиною проживати в квартирі разом з батьками. Подружжя має різні погляди на життя, виховання дитини, утримання сім'ї, виходячи з цього позивачка вважає, що шлюб існує лише формально, та його розірвання буде доцільним як для неї так і для відповідача, спільного побуту між ними немає тому сім'ю зберегти неможливо.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, направивши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких наполягали на розірванні шлюбу.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2015 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (після шлюбу ОСОБА_1 ).
Згідно матеріалів справи, подружжя має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд дійшов до висновку про необхідність задоволення вимог про розірвання шлюбу, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Сторони припинили шлюбні відносини, та в результаті погіршення сімейного життя спільне господарство не ведуть. Таким чином, враховуючи неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження їх сім'ї, шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до ст. ст.105,109-112 СК України підлягає розірванню.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до увагиЗакон України "Про судовий збір" та ст. ст. 141 ЦПК України і вважає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Керуючись 258-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 жовтня 2015 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 918.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 768,40 грн. - на користь держави.
Присвоїти ОСОБА_1 після розірвання шлюбу її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя К.С. Лукінова