Ухвала від 10.09.2019 по справі 120/565/19-а

УХВАЛА

10 вересня 2019 року

м. Київ

справа №120/565/19-а

адміністративне провадження №К/9901/24337/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), у якому просив:

- визнати протиправними дії Вінницького ОВК щодо заниження грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого на підставі довідки від 22 березня 2018 року № ХЛ52950 із урахуванням посадового окладу в розмірі 5 640,00 грн (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 160,00 грн, тарифний розряд за посадою "28");

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити нову довідку до ГУ ПФУ у Вінницькій області станом на 01 січня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із урахуванням посадового окладу ОСОБА_1 у розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 500, 00 грн, тарифний розряд за посадою "44", тарифний коефіцієнт "4,48"), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та додатку № 24, згідно наказу Міністерства оборони України № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України";

- зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із урахуванням посадового окладу позивача у розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 500, 00 грн, тарифний розряд за посадою "44", тарифний коефіцієнт "4,48"), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та додатків № 23, 24 згідно наказу Міністерства оборони України № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України" з 01 січня 2018 року.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, позов задовольнив.

Визнав протиправними дії Вінницького ОВК щодо заниження грошового забезпечення ОСОБА_1 , встановленого на підставі довідки від 22 березня 2018 року № ХЛ52950 із урахуванням посадового окладу в розмірі 5 640,00 грн (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 160,00 грн, тарифний розряд за посадою "28").

Зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити нову довідку до ГУ ПФУ у Вінницькій області станом на 01 січня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із урахуванням посадового окладу ОСОБА_1 у розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 500, 00 грн, тарифний розряд за посадою "44", тарифний коефіцієнт "4,48"), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та додатку № 24, згідно наказу Міністерства оборони України № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України".

Зобов'язав ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із урахуванням посадового окладу позивача у розмірі (співвідношення розміру посадового окладу до 01 січня 2018 року - 1 500, 00 грн, тарифний розряд за посадою "44", тарифний коефіцієнт "4,48"), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та додатків № 23, 24 згідно наказу Міністерства оборони України № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України" з 01 січня 2018 року.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 21 серпня 2019 року Вінницький ОВК направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги убачається, що Вінницький ОВК оскаржує рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року. Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій Вінницького ОВК та зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок пенсії.

Тобто така справа відповідно до ст. 12 КАС України віднесена до категорії справ незначної складності.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. «с» ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має для нього виняткове значення та становить значний суспільний інтерес.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах та «а» та «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи, що касаційна скарга Вінницького ОВК подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, ЄСПЛ може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Надіслати ІНФОРМАЦІЯ_3 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

Л. В. Тацій

Попередній документ
84134572
Наступний документ
84134574
Інформація про рішення:
№ рішення: 84134573
№ справи: 120/565/19-а
Дата рішення: 10.09.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них