10 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/10281/16
адміністративне провадження №К/9901/25444/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» 04.09.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно позивачем до касаційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 27.05.2019.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 26.06.2019, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду позивачем подано 04.09.2019, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги позивач посилається на те, що діючий директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (призначений на посаду наказом №09-К від 13.06.2019) про наявність судового провадження у даній справі дізнався в результаті отримання листа органу фіскальної служби про викання податкової вимоги. Оскільки на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень відсутній повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16, а про факт надсилання судом засобами поштового зв'язку повного тексту оскаржуваної постанови позивачу невідомо, що пов'язано з відсутністю на момент призначення директора та його заступника діючих договорів про надання правової допомоги, та відповідно адвоката, який представляв інтереси позивача, на думку скаржника, вказані обставини є підставою для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки у розглядуваному випадку, термін визначення процесуального строку на оскарження рішення обчислюється з моменту виготовлення судового рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі або з моментом вручення йому такого судового рішення, факт тимчасової відсутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» є виключно проблемою внутрішньої організації роботи підприємства, а тому зазначені позивачем підстави не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
До того ж, суд зазначає, що труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження і доводи позивача щодо відсутності повного тексту оскаржуваного судового рішення на інформаційному ресурсі Єдиного державного реєстру судових, оскільки
згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16 була оприлюднена у вказаному Реєстрі 31.05.2019, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV, з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» не наведено жодних доводів і обґрунтувань, які створили об'єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, позивач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
............................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду