09 вересня 2019 року
Київ
справа №9901/857/18
адміністративне провадження №П/9901/857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Гончарової І.А.,
суддів Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Білопольської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Олендера І.Я, Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., в адміністративній справі №9901/857/18 за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,
31 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо здійснення оцінювання ОСОБА_2 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України завершити оцінювання ОСОБА_2 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 жовтня 2018 року №1794/ко-18 про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді судді Львівського апеляційного господарського суду.
Верховний Суд ухвалою від 05 листопада 2018 року відкрив провадження у справі.
У судовому засіданні 09 вересня 2019 року представник позивача заявила відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Гончаровій І.А., Бившевій Л.І., Олендеру І.Я., Пасічник С.С., Хановій Р.Ф, що розглядає цю адміністративну справу, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Заяви мотивовані тим, що колегія суддів Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості, зокрема за об'єктивним критерієм, та принципам справедливості, оскільки призначення суддів відбулося за участю членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які не відповідали вимогам закону. Так, станом на час вирішення питання про призначення кваліфікаційного оцінювання, проведення кваліфікаційного оцінювання та надання рекомендацій на призначення на посади суддів Верховного Суду у прийнятті відповідних рішень брали участь члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не відповідали вимогам закону, оскільки на час виконання повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 не зупинив адвокатську діяльність, а ОСОБА_3 не підтвердив належним чином необхідний стаж професійної діяльності, так як відомості про нього як про адвоката відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. Вищевикладене, на думку представника позивача, ставить під сумнів справедливість призначення суддів Верховного Суду.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяв про відвід колегії суддів заперечила.
Розглядаючи заяви про відвід, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для відводу суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи представника позивача, якими він обґрунтовує свої заяви про відвід, колегія суддів зазначає, що такі не доводять причинно-наслідкового зв'язку між дотриманням членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вимог законодавства та процесуальною діяльністю суддів: Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф. Також у заявах не наведено жодного факту прояву суддями поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у цій справі.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення заяв про відвід немає, оскільки представником позивача не наведено аргументації з посиланням на належні та допустимі докази на підтвердження неупередженості та необ'єктивності суддів.
За правилами частини четвертої статті 40 КАС України заявлений колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф. відвід вирішуватиме суддя, який не входить до складу колегії, визначеної для розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати відвід необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід складу суду іншим суддею.
Передати заяви представника позивача про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: Гончарової І.А., Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., для вирішення питання про відвід до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя І.А. Гончарова
Судді Л.І. Бившева
І.Я. Олендер
С.С. Пасічник
Р.Ф. Ханова