Ухвала від 02.09.2019 по справі 808/3385/17

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

Київ

справа №808/3385/17

адміністративне провадження №К/9901/24097/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС (ГУ ДФС) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-2015» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у м. Києві 20.08.2018 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не заявлено; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

Документ про сплату судового збору ГУ ДФС у м. Києві до касаційної скарги не додало.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у листопаді 2017 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша цієї статті).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову (загальна сума податкових зобов'язань, щодо якої заявлені позовні вимоги) становить 9'860'984,50 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 295'829,54 грн (9'860'984,50 грн х 1,5% х 200%).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя цієї статті).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова апеляційного адміністративного суду постановлена 28.08.2018 у відкритому судовому засіданні, повний текст отримано скаржником 11.09.2018. Разом з тим, касаційну скаргу на судове рішення відповідач подає 20.08.2019, не заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду

Попередній документ
84134464
Наступний документ
84134466
Інформація про рішення:
№ рішення: 84134465
№ справи: 808/3385/17
Дата рішення: 02.09.2019
Дата публікації: 11.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)