09 вересня 2019 року
Київ
справа №520/907/19
адміністративне провадження №К/9901/25020/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року по справі № 520/907/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Свідрика Тараса Володимировича, треті особи: Комунальне підприємство "Реєстрація майна та бізнесу", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" про визнання протиправним та скасування рішень,-
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 відкрито провадження по справі № 520/907/19 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" оскаржило ухвалу від 15.02.2019 до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
-уточненої апеляційної скарги із точним та однозначним визначенням вимог особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
-копії такої уточненої апеляційної скарги для учасників справи;
-оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
У зв'язку із відсутністю у Другого апеляційного адміністративного суду інформації про отримання заявником вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою від 17.05.2019 зазначена апеляційна скарга була повторно залишена без руху та наданий строк для усунення вищевказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
31.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" засобами поштового зв'язку направлено до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про відстрочення оплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначив, що у зв'язку із визнанням ТОВ "Мальви-Маркет" банкрутом, у товариства відсутні кошти на оплату судового збору. На підтвердження даної обставини заявником надано копію постанови Господарського суду Львівської областівід 20.07.2016 по справі № 914/1353/16.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повторно залишено апеляційну скаргу без руху.
Вказані ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 направлено засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ "Мальви-Маркет", але у зв'язку із поверненням до суду конверту з позначкою пошти "за закінченням терміну зберігання", ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 повторно направлені зазначені ухвали на адресу третьої особи.
23.07.2019 до Другого апеляційного адміністративного суду від ТОВ "Мальви-Маркет" надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування даного клопотання скаржником повідомлено про відсутність у ТОВ "Мальви-Маркет" коштів на оплату судового збору у зв'язку із визнанням підприємства банкрутом. Інших обставин щодо неможливості сплати судового збору не повідомлено та не надано доказів на підтвердження таких доводів.
Ухвалами Другого апеляційного адміністратитвного суду від 24.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
ТОВ "Мальви-Маркет", не погодившись із ухвалою про повернення касаційної скарги, засобами поштового зв'язку направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати та ухвалу суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи касаційну скаргу, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційну скаргу ТОВ "Мальви-Маркет" ухвалою суду було залишено без руху. При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали на адресу суду надійшло клопотання ТОВ "Мальви-Маркет" про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору, на підтвердження чого третьою особою надано копію постанови Господарського суду Львівської областівід 20.07.2016 по справі № 914/1353/16.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ТОВ «Мальви Маркет», виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху судом вказано на такі недоліки та шляхи їх усунення:
- заявник просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження, в той час як суд першої інстанції таку ухвалу 15.02.2019 не приймав, у зв'язку з чим товариству запропоновано надати уточнену апеляційну скаргу та її копії для учасників справи;
- не надано доказів сплати судового збору, у зв'язку з чим товариству запропоновано надати оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
На виконання вимог ухвали, третьою особою подано лише клопотання про звільнення від сплати судового збору, в частині уточнення вимог апеляційної скарги ТОВ «Мальви Маркет» будь-якої заяви не подавало.
З приводу оцінки судом апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Разом з тим, особа, що порушує питання саме про звільнення від сплати судового збору, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Проте, як відзначив суд апеляційної інстанції, заявник лише зазначив в заявленому клопотанні про те, що його визнано банкрутом, й не надав жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору.
Водночас відповідно до частини 8 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343) кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
За приписами норм Закону №2343 до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.
Статтею 115 Закону №2343 врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) й за змістом її частини 4 витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно із частинами 5 та 6 статті 115 Закону №2343 сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише перебування боржника в процедурі банкрутства не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та зважаючи, що у встановлений Другим апеляційним адміністративним судом строк заявником не було сплачено судовий збір в сумі 1921 грн., а також не надано уточнення апеляційної скарги, тобто не усунуто недоліки скарги, Верховний Суд вважає обгрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення такої апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини п'ятої статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.
Аргументи ж касаційної скарги про порушення права товариства на справедливий та неупереджений розгляд справи також відхиляються касаційним судом, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує також позицію Верховного Суду, сформовану в постанові від 23 травня 2019 року по справі № 0440/4881/18 та положення ч. 3 т. 333 КАС України, відповідно до якої суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду, зокрема, ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Керуючись ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року по справі № 520/907/19.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: Л.В. Тацій.
Судді: А.І.Рибачук
С.Г. Стеценко