09 вересня 2019 року
Київ
справа №806/3270/18
адміністративне провадження №К/9901/24949/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Новоград-Волинської міської ради
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року
у справі №806/3270/18
за позовом ОСОБА_1
до Новоград-Волинської міської ради
про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Новоград-Волинської міської ради (надалі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 04 липня 2019 року, про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, не відповідності апеляційної скарги вимогам статей 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в частині необхідності надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку.
Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, відповідач подав касаційну скаргу.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року визнано неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та залишено апеляційну скаргу без руху, надано строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання зазначеної ухвали.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху судом апеляційної інстанції зазначено за приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що текст рішення суду першої інстанції виготовлений 08 листопада 2018 року, його копія отримана апелянтом 13 листопада 2018 року, однак апеляційна скарга датована 05 червня 2019 року, а отже подана поза межами строку на апеляційне оскарження.
При цьому, відповідач, заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке обгрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга подавалась в грудні 2018, однак ухвалою від 21 грудня 2018 року повернута скаржнику, оскільки була підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва. В січні 2019 відповідач знову подав апеляційну скаргу, яка в подальшому ухвалою від 14 квітня 2019 року повернута скаржнику, оскільки останній не усунув недоліків апеляційної скарги, вказаних в ухвалі суду від 12 лютого 2019 року, а саме не надав доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу на вчинення такої процесуальної дії.
Також відповідач посилається на те, що в період з січня по травень 2019 на пленарні засідання сесії міської ради неодноразово виносилося питання щодо поновлення позивача на роботі, яке тривалий час не розглядалося, а 16 травня 2019 року депутатами міської ради (за результатами поіменного голосування) проект рішення "Про поновлення ОСОБА_1 . на посаді секретаря Новоград-Волинської міської ради" не підтримано та доручено міському голові подати апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що 19 липня 2019 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, від скаржника надійшла заява в якій наведено підстави, аналогічні тим, яким надано оцінку в ухвалі суду від 04 липня 2019 року.
Надаючи оцінку вказаній вище заяві, колегія суддів апеляційної інстанції виходила із наступного.
Відповідно до статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Приписи вищенаведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у частині першій статті 44 КАС України, якою регламентовано, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Також статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання встановленого законом строку для подання апеляційної скарги.
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно звернутись до суду.
Виходячи з вище викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що скаржником у наданий судом строк не виконано вимоги вказаної ухвали судді від 04 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляійне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новоград-Волинської міської ради на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі №806/3270/18 за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду