Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №240/4909/18
адміністративне провадження №К/9901/15218/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/4909/18
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати частини доходів
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючий суддя Курка О.П., суддів: Совгири Д.І., Боровицького О.А.,
Суть спору.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) щодо не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересень 2018 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року та компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року. У решті заявлених вимог - відмовлено.
18 грудня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на вищевказане рішення.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення та компенсацію втрати частини доходів повернута особі, яка її подала з підстав, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
12 березня 2019 року Військова частина НОМЕР_1 повторно оскаржила рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги з проханням поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року залишено без руху апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнано неповажними підстави пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Військова частина НОМЕР_1 подала 16 квітня 2019 року заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що 14 грудня 2018 року відповідачем було подано апеляційну скаргу, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала у зв'язку з неналежним засвідченням копії довіреності. Апелянт повторно вказав на ті обставини, що постійне переміщення військової частини по місцях, визначених вищим командуванням, не дає можливості одному працівнику своєчасно опрацьовувати документи правового характеру.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 240/4909/18. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі №240/4909/18 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений термін вказані в ухвалі недоліки не усунені, заявником не подано до суду достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного провадження, а тому суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
27 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення. Строк на апеляційне оскарження було пропущена у зв'язку з тим, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала у зв'язку з неналежним засвідченням копії довіреності. Скаржник вказав, що постійне переміщення військової частини по місцях, визначених вищим командуванням, не дає можливості одному працівнику своєчасно опрацьовувати документи правового характеру.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 09 вересня 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
09 вересня 2019 року суддя Загороднюк А.Г. заявив самовідвід щодо розгляду цієї касаційної скарги, який мотивований тим, що він входив ло складу колегії суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, якою постановлено ухвалу від 27 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі № 240/4909/18.
Ухвалою від 09 серпня 2019 року заяву судді Загороднюка Андрія Григоровича про самовідвід задоволено. Відведено суддю Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи № 240/4909/18.
09 вересня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу удової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Білак М.В., Соколов В.М.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у розумінні КАС України, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть вважатись ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто безпосередньо не залежали від волевиявлення особи, яка подає апеляційну скаргу і створювали дійсні перешкоди у звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, за практикою Європейського Суду з прав людини з цього питання, "у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо <…> коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків" (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03).
Згідно з частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Водночас, статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подачі апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.
Як встановлено судом апеляційної інстанції на основі наявних у справі доказів, рішення судом першої інстанції прийняте 19 листопада 2018 року в порядку письмового провадження, повний текст даного рішення виготовлено 19 листопада 2018 року та фактично отримано Військовою частиною НОМЕР_1 23 листопада 2018 року (а.с. 30).
Відтак, враховуючи норми закріплені у частині 2 статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження даного рішення суду розпочав свій перебіг з 19 листопада 2018 року та, відповідно, закінчився 19 грудня 2018 року. Проте, апеляційну скаргу на вказане рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду повторно 12 березня 2019 року, тобто, з пропуском визначеного частиною 1 статті 295 КАС України строку.
Доводи Військової частини НОМЕР_1 щодо пропуску строку апеляційного оскарження у зв'язку із постійним переміщенням військової частини по місцях, визначених вищим командуванням, правильно були визнані судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки відповідачем не надано доказів цього факту, та не зазначено, як саме вказані обставини вплинули на пропуск строку подання апеляційної скарги.
Жодних інших доказів у підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відповідач до суду не надав.
Тому, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, наведених відповідачем.
Більше того, повернення 27 грудня 2018 року апеляційної скарги Військовій частині НОМЕР_1 , поданої вперше 18 грудня 2019 року, не є обставиною, яка безпосередньо не залежала від волевиявлення останнього та створювала йому будь-які дійсні перешкоди у зверненні до суду.
Отже, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не допустив жодних порушень норм процесуального права, а саме, статей 295, 299 КАС України і підстави для її скасування, визначені статтею 353 КАС України, відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, суд, -
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 240/4909/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
М.В. Білак
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду