10 вересня 2019 року
Київ
справа №815/893/17
адміністративне провадження №К/9901/25587/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №815/893/17 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання постанов та вимоги незаконними, протиправними та такими, що порушують права та інтереси, визнання таким, що не підлягає виконанню та анулювання виконавчого листа, визнання відсутнім обов'язку боржника щодо сплати єдиного соціального внеску,
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням скаржнику п'ятиденного строку з моменту отримання вказаної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року - без змін.
Вважаючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, заявник подала касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги суд установив таке.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що у встановлений судом строк, позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Скаржник наголошує, що судом першої інстанції допущено розбіжність у визначенні строку на усунення недоліків, внаслідок чого позивачкою помилково було зрозуміло, що на усунення недоліків позовної заяви їй надано 10 днів з моменту отримання копії, а не 5, як зазначено в резолютивній частині ухвали.
Поруч з цим, скаржник зазначає, що оскільки десятиденний термін, встановлений судом першої інстанції для усунення недоліків, був недостатнім для відновлення позову, складання уточненого позову, перекладу українською мовою, відновлення супутніх заяв до позову, складання нових звернень, отримання довідок, відновлення додатків до позову, пошуку в борг грошей для виконання вищезазначених дій, тому позивачка 15.07.2019 року телефоном повідомила суд про клопотання №1/19 від 13.07.2019 року "Про надання додаткового терміну на виправлення недоліків на зауваження суду".
Оцінюючи такі доводи скаржника, суд зазначає, що як встановлено в постанові суду апеляційної інстанції та не заперечується скаржником у касаційній скарзі, копію ухвали суду першої інстанції від 01.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху позивачкою отримано 05.07.2019 року.
Проте, супровідний лист із додатками, на виконання вимог ухвали, надіслано до суду лише 18.07.2019 року. Тобто поза межами як п'ятиденного, так і десятиденного строку.
Суд апеляційної інстанції надав оцінку твердженню скаржника щодо надання додаткового терміну на виправлення недоліків, зазначивши, що пунктом 2 статті 169 КАС України визначено, що строк усунення недоліки позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суди дійшли висновку, що оскільки позивач не усунула недоліки у встановлений судом строк, відтак позовна заява підлягає поверненню на підставі частини 4 статті 169 КАС України.
При цьому, суд першої інстанції наголосив, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частини 6, 8 статті 169 КАС України).
На підставі викладеного, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, правомірно застосував положення статті 169 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про повернення позовної заяви позивачеві, вірно застосував положення частини 4 статті 169 КАС України, правильне застосовування норм права є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №815/893/17 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання постанов та вимоги незаконними, протиправними та такими, що порушують права та інтереси, визнання таким, що не підлягає виконанню та анулювання виконавчого листа, визнання відсутнім обов'язку боржника щодо сплати єдиного соціального внеску.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова