09 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/10046/18
адміністративне провадження №К/9901/24558/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №826/10046/18 за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління з питань роботи із зверненнями громадян, завідуючого сектором прийому громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Городецького Вадима Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів, з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року із зазначенням підстав для його поновлення та сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року у справі №826/10046/18 повернуто скаржнику в зв'язку з не усуненням недоліків в частині сплати судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Положенням частини 4 статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте в касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору.
На підтвердження заявленого клопотання скаржник додав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08.04.2019 щодо ОСОБА_1 та дружини ОСОБА_2 , копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суддя - доповідач виходить із такого.
За змістом частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини 2 цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08.04.2019 щодо ОСОБА_1 дохід скаржника за 2018 рік становить 57969 грн.
За таких обставин, сума судового збору, яку позивач повинен сплатити за подання касаційної скарги (1921,00 грн) становить менше 5 відсотків його доходу за попередній рік (57969,00 грн. х 5% = 2898,45 грн).
Скаржник посилається на те, що розмір його доходу за 2018 рік повинен обраховуватися з вирахуванням ПДФО та військового збору, які він сплатив в цьому році.
При цьому, стаття 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачає можливості відступати від її положень залежно від тих чи інших витрат, зроблених особою, яка просить звільнити її від сплати судового збору.
Водночас Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статтей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, суд не вбачає правових підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, виходячи з наданих ним доказів.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію зазначеної норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною 2 статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали апеляційних адміністративних судів, наведені в частині 3 зазначеної норми процесуального закону.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1921,00 грн.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст.329, ч. 4 ст. 330, ст. 332 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №826/10046/18 за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Управління з питань роботи із зверненнями громадян, завідуючого сектором прийому громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Городецького Вадима Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 гривень (отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходу бюджету 22030102 "Судовий збір" (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Л.О. Єресько
Суддя Верховного Суду