10 вересня 2019 року
м. Київ
справа №9901/481/19
адміністративне провадження №П/9901/481/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий - Стародуб О.П.,
Судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А., Желєзний І.В., Рибачук А.І.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
02.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Вищої ради правосуддя від 26.07.2019р. №360-к «Про відрахування зі штату члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради правосуддя;
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради правосуддя допустити до негайного виконання.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку що вона не підлягає розгляду Верховним Судом, як судом першої інстанції, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами 2- 4 цієї статті.
За змістом частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені ст. 266 КАС України.
За правилами пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо законності актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII від 21.12.2016р. (далі - Закон №1798-VIII) Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
За правилами статті 34 цього Закону рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється відкритим голосуванням більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом, у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради правосуддя, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.
Крім того, статтею 22 Закону №1798-VIII передбачено повноваження Голови Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини 7 цієї статті Голова Вищої ради правосуддя з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржується наказ голови Вищої ради правосуддя про відрахування його зі штату.
В силу наведених норм закону наказ Голови Вищої ради правосуддя є способом реалізації його адміністративних повноважень і не належить до актів Вищої ради правосуддя як колегіального органу.
За таких обставин, відповідно до положень частини 4 статті 22 КАС України, дана справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.
Водночас, виходячи з приписів статей 20, 25 КАС України дана справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, зокрема, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин дану справу слід передати на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись статтями 20, 22, 25, 29, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров
І.В. Желєзний
А.І. Рибачук