02 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/19450/16
адміністративне провадження №К/9901/24191/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фінансової служби (ГУ ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фінансової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 25.04.2016 №458-1305 в частині визначення податкових зобов'язань зі сплати земельного податку в сумі 425338,47грн. В решті позову відмовив.
ГУ ДФС у м. Києві оскаржило це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 11.05.2018 залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 02.07.2018 повернув апеляційну скаргу.
ГУ ДФС у м. Києві повторно звернулося з апеляційною скаргою 01.04.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 (оприлюднена 09.04.2019) відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не навів поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, пославшись лише на неможливість сплатити вчасно судовий збір за подання апеляційної скарги.
23.08.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити на розгляд до апеляційного адміністративного суду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним були вжитті можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, проте операції з бюджетними коштами за всіма рахунками ГУ ДФС у м. Києві зупинені, внаслідок чого судовий збір не був сплачений при поданні апеляційної скарги вперше та був пропущений строк, визначений статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, при повторному зверненні з апеляційною скаргою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу встановлені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Відповідач у межах встановленого апеляційним судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фінансової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Р.Ф. Ханова
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду