06 вересня 2019 року
Київ
справа №320/6436/18
адміністративне провадження №К/9901/20317/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/6436/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року адміністративний позов задоволено: скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.09.2018 №923895/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №82 від 16.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №82 від 16.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" за датою її подання; скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.09.2018 №923898/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 07.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 07.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦУКРОВИЙ ДІМ" за датою її подання; скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.09.2018 №923893/37359830 про відмову в реєстрації податкової накладної №61 від 14.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Цукровий Дім» (код ЄДРПОУ 37359830) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.
Головне управління ДФС у Київській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/6436/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області було залишено без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн. Скаржнику надано строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
На адресу суду скаржником надіслано платіжне доручення № 3310 від 11 липня 2019 року, яким судовий збір сплачено та зараховано у розмірі 10572,00 грн, отже у більшому розмірі ніж встановлено законом.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимоги про скасування рішення комісії Головного управління ДФС в Київській області про відмову у реєстрацію податкових накладних та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 16.11.2017 №82; від 07.12.2017 № 30 та від 14.12.2017 № 61 подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім».
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачем доведено надання ним комісії ДФС документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, суди прийшли до висновку, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного, або декількох варіантів управлінських рішень, отже ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних: № 82 від 16 листопада 2017 року; № 30 від 07 грудня 2017 року та № 61 від 14 грудня 2017 року.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/6436/18.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підпис С.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко